(Продовження. Початок у №№ за 4, 11, 18, 25 жовтня; 1, 8, 15, 21, 29 листопада; 6, 13 грудня 2008 р.; 10, 17, 24, 31 січня; 7, 14, 21, 28 лютого 2009 р.)
Невеличкий екскурс у граматику
Оскільки в засобах масової інформації досі плутаються в закінченнях родового відмінка іменників чоловічого роду, нагадуємо кілька простих правил.
Закінчення -а (-я)ставимо в іменниках конкретного,предметного, значення. Це назви осіб, предметів, машин, будівель (товариша, вчителя, трактора, коридора, виняток –даху, плоту, каналу): назви мір і ваги: (гектара, метра, кілограма); наукові терміни (ромба, атома, займенника); назви міст і населених пунктів (Києва, Парижа, Відня, Бердянська, Моршина, Очакова).
Закінчення -у (-ю)мають іменники більш узагальненого, не предметного значення.
Це – назви речовин, матеріалів (азоту, меду, сиропу, цементу, але– хліба, вівса); назви явищ природи (вітру, морозу, снігу); назви точно не окресленого простору (яру, лісу, гаю, але– хутора,берега, горба); назви абстрактних понять, процесів, станів (успіху, виміру, розвитку); назви річок, гір, країн, якщо вони не мають наголосу на закінченні (Дунаю, Криму, Кавказуале – Дністра, Дніпра); назви установ, організацій, їх підрозділів (клубу, університету, заводу, відділу), зі значенням збірності (брухту, коллективу, хору, але – дубняка, вишняка): назви почуттів, дій, ознак, явищ суспільного життя (гніву, героїзму, ладу, соціалізму).
Деякі іменники чоловічого роду однини можуть мати паралельні закінчення -а (-я)або -у (-ю). Це залежить від значення слова: стола(предмет) і столу(накритого до обіду, папера(документ) і паперу(матеріал), каменя(одного) ікаменю(будівельний матеріал), листа(до товариша), і листу(на дереві), листопада(назва місяця) і листопаду(явище природи).
Останнім часом лунають голоси (зокрема, чути їх було на засіданні правописної комісії Міжнародного конгресу україністів, який проходив в Одесі на честь 10-річчя незалежної України), що іменникам жіночого родуна приголосний (сіль, любов, радість, ненависть тощо)слід повернути закінчення -ив родовомувідмінку, щоб не плутати цей відмінок із давальнимта місцевим, де завжди жило закінчення -і. Приклади: не знатилюбови(родовий відмінок) – довіряти любові(давальний відмінок) – заснувати на любові(місцевий відмінок); зазнати радости(родовий відмінок) – жити в радості(місцевий відмінок). Негаразд вивчивши це правило, видавництво «Кальварія» (Львів) обсмішило на всю Україну свого автора В. Кожелянка, випустивши 2004 року його книжку «Срібний павук» з такими недоладними висловами:… заявив детективам Штефанчику іГартлеви… (с. 6); …сказала кілька слів метродотелеви(с. 11) – Перемішалися тут в одну купу чоловічийрід із жіночим, відмінки родовий, давальний, місцевий…

























