(Продовження. Початок у №№ за 4, 11, 18, 25 жовтня; 1, 8, 15, 21, 29 листопада; 6, 13 грудня 2008 р.; 10, 17, 24, 31 січня; 7, 14, 21, 28 лютого; 14, 21 березня 2009 р.)
Родовий відмінок з дієсловами
Глядіти, доглядати, пильнувати, берегти, стерегтита інші дієслова спорідненого значення вимагають по собі родового відмінка: Гляди, дядьку, порядку(приказка), Будеш малих діток доглядати(пісня), Пильнуй, як ока в лобі(приказка), Наша армія червона стережесвого кордона(П. Тичина).
Росіяни при цих дієсловах ставлять інші відмінки: знахідний (стеречь сад, беречь, как зеницуока) або орудний з прийменником за: ухаживать за девушками, коровами, псевами, дорогами.Щодо дівчат, то ми тут маємо власні вислови: упадати коло дівчат, залицятись до молодиць, женихатися з панянками. А щодо корів та інших свійських тварин, то наша мова звелить доглядатиЇХ, а не за ними, цебто без жодних прийменників та в родовому відмінку. Знахідний (теж без прийменників) ставимо тоді, коли йдеться про неістоти (доглядати посіви, поля, ставки тощо), а часом і тоді, коли мовиться про істоти (доглядати свині, вівці), але докладніше про це – в розділі про знахідний відмінок.
Розказувати, співати, грати, танцюватита інші близького значення дієслова теж «просять» родового відмінка (кого, чого): Люблю, як хто казокрозказує(Грінченко), Заспівав весільної, а на журбу зверне(Шевченко). Тому: якщо росіянин скаже, що він «танцевал краковяк», українець повинен сказати: «танцював краков’яка». «Танцевал польку» – «танцював польки». Ось як сказано в народній приспіванці: «Виступці-виступці пішовдід вальця,не туди наступив – викрутив пальця» (з фольклорних записів Лесі Українки).
Літературна наша мова, а понадто газетна, правил народної стилістики не додержується. То хай би вже на класику зважила! От хоч би на Шевченкове: Метелиці та гопакагуртом оддирають. Ба ні! Щодо гопака, то тут наші журналісти ще якось тримаються, пишуть-таки «танцювати гопака», а от коли мова заходить про вальс або, скажімо, твіст чи фокстрот, то тут уже інше. Ніхто не пише: «Іван з Марією танцювали вальса», чи, скажімо, «викаблучивали твіста». А якщо подумати, то хіба між іменниками «гопак», «твіст», «метелиця» і «вальс» є якась граматична різниця? Граматичної різниці, звичайно, нема. Це тільки в журналістів до українських танців ставлення одне, а до тих, що прийшли із Заходу, інше. На письмі це відбивається в тому, що коли мова йде про танці українські, газетярі й стилістики додержуються української, а коли мова про танці західні, то й стилістика змінюється… Ви подумали, на західну? Ні! Чомусь на російську…
Дуже нечасто (тільки в однині) дієслово «співати» вживають у нашій мові й зі знахідним відмінком: Сидить дівка у садочку пісеньку (що) співає. У множині сказали б: «пісеньок» (чого).
Щодо дієслова запобігати (запобігти),то відмінок пов’язаного з ним іменника залежить від змісту. Якщо на увазі щось роздобути, придбати, то ставимо родовий (Аби де запобігякоїкопійчини– так ітягне до шинку –сл. Грінченка). Якщо вживаємо «запобігти» в значенні «відвернути». «попередити» (рос. «предотвратить», «предупредить»), ставимо відмінок давальний(запобігти отій пошесті, запобігти лихові).
Шукати, пошукати, пошукувати, напитувати– чого: Ой. піду я в поле, пошукаю долі,Чи дорогишукаєш?, Напитав собіроботи. Чоготут вишукуєш?, Просили циганочки, щоб поворожила(всі приклади – зі словника Грінченка).
Зрікатися, цуратися– чого: зрікся престолу, цурається роду(рос. Отречься от престола, отказаться от родственников).
Те саме з дієсловами чекати, сподіватися, надіятися, виглядати, ждатита іншими подібного значення. Вони теж «просять» родового відмінка: Ой, діждуя тієї години, що мене згадає(Пісня), Лінивийусе ночічекає (приказка), Виглядає, як каня дощу(Грінченко), По негодінадійся(сподівайся) погоди(приказка). Саме за цим останнім зразком і мали б компонувати свої повідомлення про погоду наші радіо– і теледиктори: Завтра можна сподіватися дощу, У другій половинідня слід чекатимінливоїхмарності.Але ні! Їхня зацикленість на російщині велить їм краще скористатися з якогось вигаданого, штучного слова «очікується» в безособовій формі, як це заведено в росіян, («ожидається»), аніж наставити вухо до народного…
Щоправда, останнім часом Одеське радіо того калькованого очікується позбулося. Каже таки слід чекати
