На базі Одеського інституту агропромислового виробництва в селі Хлібодарському Біляївського району відбулася науково-практична конференція з питань підготовки до збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур.
У ній взяли участь голови райдержадміністрацій, начальники управління агропромислового розвитку, керівники базових сільгосппідприємств, фермери, вчені, представники обласних служб АПК. У роботі конференції взяв участь і виступив губернатор М.Д. Сердюк.
Кожна жнивна кампанія – особлива
Проведення таких заходів не всім в області здається потрібним і вони й цього разу не скористалися запрошеннями організаторів конференції. І, напевно, багато втратили.
Тому що немає двох абсолютно однакових жнивних кампаній. Нинішнього року вона теж обумовлена багатьма обставинами. Передусім, жнива почнуться значно раніше, ніж минулого року. А це вимагає великої мобілізації сил та коштів при підготовці техніки, гарманів, складів, вагового господарства, розв’язання інших господарських проблем.
По-друге, треба врахувати, що цього року значні площі – понад 700 тисяч гектарів – займають посіви озимого та ярого ячменю, а також ріпаку. Тобто, тих культур, на збирання яких природою визначено усього 4-5 днів. Інакше не уникнути великих втрат зерна.
По-третє, у зв’язку із несприятливими погодними умовами, на багатьох полях травостій залишився низькорослим і зі слабко розвинутим колосом. Це також ускладнює збирання і потребує ретельнішої підготовки комбайнів, щоб не допустити втрат зерна. Фахівці рекомендують урожай із цих ділянок збирати своїми силами, а залучені жнивні агрегати запустити на високоурожайних масивах.
Розрахунок тут досить простий. Адже згідно із укладеними угодами, оплата стороннім механізаторам нараховується із погектарного розрахунку.
Були й інші рекомендації фахівців та вчених. Так, збирання врожаю потрібно починати за підвищеної вологості урожаю, а для цього необхідно завчасно укласти договори із хлібоприймальними підприємствами на його досушування. Таким чином, вдасться краще зберегти вирощений врожай та забезпечити його реалізацію за найвигіднішими цінами.
А чим збирати?
Здійснення вищеперерахованих рекомендацій цілком резонне, але от як їх здійснити на практиці. Особливо якщо врахувати, що до послуг місцевих хліборобів є усього лише 3,6 тис. власних зернозбиральних комбайнів. Якщо врахувати, що при цьому потрібно зібрати урожай із площі 1264 тис. гектарів, то можна лише впасти у відчай. Адже навантаження на кожний агрегат перевищує 340 гектарів, що утричі більше за нормативи. А що зроблять татарбунарці, якщо це навантаження досягло величезних розмірів – 512 гектарів, у Тарутинському – 491, у Миколаївському – 413. Отже, заклики завершити жнива за 20 робочих днів залишаться лише добрими намірами. І знову урожай будуть збирати місяць – півтора.
Це занепокоєння посилюється й іншими негативними явищами. Названий вище парк комбайнів і сьогодні відремонтований лише на 80 – 82 відсотки. Не готові до сезону й багато жаток, зерноочисні машини, зерносушилки.
А ситуація у Кілійському, Роздільнянському, Ренійському та Саратському районах має ще тривожніший вигляд. Тут напередодні жнив готовність жнивних агрегатів складає лише 62 – 69 відсотків. Багато претензій і до якості самого ремонту, який провадиться за великого дефіциту запчастин та використання з цією метою агрегатів списаних комбайнів.
До усього сказаного слід ще додати, що понад половина парку комбайнів – це застарілі СК-5 «Нива», які відомі своєю низькою продуктивністю.
Як же бути? Відповідь тут одна – треба залучати комбайни зі сторони. Причому, що раніше буде укладений договір, то більше надії, що сторонні комбайни прибудуть за обумовленою адресою. А то їх по дорозі теж можуть «перехопити» щедрішими обіцянками, що неодноразово траплялося у минулому.
Але статистика знову насторожує. Розрахунки показують, що додатково необхідно 1,5 тисячі комбайнів. За оперативними відомостями договори укладені на 843 одиниці. Тут досягли успіхів у Ананьївському, Біляївському, Ізмаїльському, Кодимському районах. А у Кілійському та Миколаївському районах із 69 необхідних жнивних агрегатів договори укладені лише на чотири. У Білгород-Дністровському районі відповідно 128 та 35, у Великомихайлівському – 22 та 8. І це перед самими жнивами, які прогнозуються на середину червня.
На конференції таке ставлення до жнив назвали «самостійницько-шапкозакидацьким настроєм». А якщо простіше – то це справжнісінька гра з вогнем, із відвертою байдужістю до долі нового хліба. Невже минулорічні маніпуляції із зерном вбили усіляке бажання дбати про урожай нинішній?!
Крім того, одними комбайнами жнива не проведеш. Потрібний комплекс робіт, до якого входять і автомобільний транспорт, і очисна техніка, і сушилки, і зернонавантажувачі, і забезпечення електроенергією зернотоків тощо. Усе це потребує і додаткових коштів, і непідробної уваги з боку механізаторів та місцевих фахівців.
Ще раз про якість зерна
На конференції особлива увага акцентувалася на якості зерна. Про це говорили директор Одеського інституту агропромислового виробництва, кандидат сільськогосподарських наук М.А. Цандур, вчені Одеського селекційно-генетичного інституту, керівники сільгосппідприємств та фермерських господарств. Гіркий результат минулого року, коли із 1,8 млн тонн зерна дві третини виявилися за якістю лише фуражними, не повинен повторитися.
Бажання зрозуміле, але багато чого для підвищення біологічних характеристик урожаю так і не зроблено. І йдеться не лише про суворе дотримання вимог агротехніки.
Доводиться знову нагадувати про злощасного шкідника – клопа-черепашку, який минулого року завдав величезної шкоди урожаю озимої пшениці. Сьогодні він також становить серйозну загрозу. Тому і захисні заходи повинні провадитися не для звітів, а для порятунку урожаю, збереження високого урожаю зерна, яке буде затребуване на внутрішньому та зовнішньому ринках.
А для цього, за порадою вчених та фахівців, необхідно за решту часу, що залишився до жнив, провести позакореневий обробіток озимої пшениці 40-відсотковим розчином карбаміду.
На якість зерна впливають і терміни проведення підживлення. Найвищого класу воно буває у перший тиждень жнив, а потім якість поступово втрачається, і до кінця місяця, що нерідко спостерігається у деяких районах, воно «набуває» тих самих «фуражних» показників.
Зверталася увага і на такий дуже важливий момент. Зерно перед реалізацією обов’язково повинно пройти передпродажну підготовку, калібрування, просто «відлежатися» 14 – 18 днів, щоб пройшли певні фізіологічні процеси. У нас же половина урожаю, а в деяких господарствах і усі 80 відсотків, реалізується просто з-під комбайна. Звичайно, що при цьому втрачає не трейдер, а хлібороб, який із такими зусиллями виростив кожну тонну зерна.
Тематика конференції не обмежилася лише рекомендаціями щодо збирання урожаю. Йшлося і про дотримання сівозмін, і про підвищення родючості ґрунту, і про вирощування високоякісного насіння під майбутній урожай. Дісталося і тим, хто усе ще продовжує після жнив спалювати стерню, завдаючи непоправної шкоди самому ґрунту та навколишньому середовищу. Адже солома сама по собі є в умовах фінансово-економічної кризи відмінним замінником багатьох мінеральних добрив. Але не будемо знову повторювати відомі істини сучасної агротехніки. І закінчимо свої нотатки словами із виступу начальника Головного управління агропромислового розвитку А.Г. Новаковського: «Згідно із програмою «Зерно Одещини-2009» ми повинні виростити цього року 2330 тонн одеського хліба. Вважаю, що це завдання нам під силу». Що ж, в добру путь, хлібороби!
