Місцевий відмінок з дієсловами
Цей відмінок, як відомо, без прийменників не буває. Проте має їх коло себе лише п’ять: в (у), на, по, при, о (об). Дослідимо їхні зв’язки в реченнях по черзі.
Прийменник В (У). Передусім візьмемо до розгляду дієслова закохуватися й кохатися, оскільки саме з ними прийменник в (у) утворює конструкції, яких рос. мова не має. Якщо, наприклад, росіянин скаже влюбился в кого? что?, тобто скористається зі знахідного відмінка, то ми теж маємо право на таку побудову (Залюбився, як чорт у суху вербу), але ж маємо право й на іншу конструкцію, як-от читаємо Марка Вовчка: Цей Іваненко напропале закохався в ярмарках, тобто використаємо відмінок місцевий (у чому?). І це дуже зручно для самоперекладача, якому вже набридло дієслово захоплюватись, коли має справу з рос. увлекаться. Порівняймо:
Рос. Укр.
она увлекалась вона кохалася цветами у квітах
он увлекался він кохався
коллекционированием в колекціонуванні
они увлекались вони кохались
«красивой жизнью» у радощах життя
«Він кохався у комп’ютерах», – може написати сучасний автор на зразок Стороженкового Запорожці дуже кохалисяу дорогій броні (зброї). І це буде гарно, справді по-українському.
Суто українськими є й такі вислови з прийменником в (у)та місцевим відмінком, як стояти в головах та класти в голови. Рос. відповідники їм нічого спільного з місцевим відмінком не мають: стоять у изголовья, ложить под голову.
Прийменник НА. З ним дієслова, що вимагають по собі місцевого відмінка, утворюють ще цікавіші та емоційно виразніші конструкції. Приклади: Знається, як Мошко на салі(приказка), Теля не знається на пирогах(Глібов), Вона собі жінка проста і мало розуміється на ідеалах(Л. Українка). Отже, знатися (не знатися) на чому, розумітися(не розумітися) на чому. Рос. еквіваленти: (не) разбираться в чем, (не) смыслить в чем.
Добре було б самоперекладачам запам’ятати також вислови почуватися на силі (чувствовать свою силу), матися на доброму здоров’ї (пребывать в добром здравии), підупасти на здоров’ї (приболеть), знемагати на силі (ослабевать). А особливо – погоджуватись (погодитися) на чому,бо саме так слід передавати рос. сходиться (сойтись) на чем, а не так, як практикують сьогоднішні ЗМІ, – зійшлися на тому. Це є просто вульгарною калькою. Пасує тут і фразеологізм поєднуватись (поєднатись) на чому.
Прийменник ПО. З місцевим відмінком він, як уже мовлено, вказує на місце руху (по світу, по небу). Але може мати й іншу функцію, зокрема, з дієсловами знати, пізнавати, прозиватиі подібними, вказуючи на ознаку додатка. Приклади: Не пізнала по походу, як по голосочку (пісня); Знати майстра по роботі; Видно пана по халяві (приказки). Але не радимо нашим засобам масової інформації відносити до цього гурту перекопійоване з російської пенсія по старості. Український прийменник по, на відміну від російського, по-перше, не має зв’язків причинності (для порівняння: по болезни – через хворобу), а по-друге, хіба це культурно – щоразу нагадувати людині про її старість? Пропонуємо в цьому разі до вжитку вислів пенсія за віком. Як він зарясніє в пресі і залунає з екранів, то невдовзі перебереться й до канцелярських паперів, бо, як помітив Лесь Мартович, «публіка часто говорить мовою газет». (Утримуємось тут од сентенції про відповідальність газетярів за свою мову!).
Прийменник ПРИ. Він з місцевим відмінком указує нам на наближеність одного предметадо другого (при собі, при боці, при хаті, при дорозі). Тому не слід ставити його при іменниках дієслівного походження, які називають не предмет, а процес.
Пояснимо це на прикладі слова вхід. Якщо воно вказує на предмет, як, скажімо, двері чи ворота, прийменник прибуде тут цілком доречним (при вході стояв вартовий); якщо ж ідеться про процес, тобто назву дії, то тут природнішою для нашої стилістики буду дієслівна конструкція. Це дуже добре можна зрозуміти з рос-укр паралелі:
Рос. Укр.
при входе в зал заходячи до залу,
предъявляйте билеты показуйте квитки
(Докладніше про це див. у розділі «Іменники дієслівного походження»).
Прийменник О (ОБ)у нашій мові має лише одне застосування: вказувати на точний час (о другій, об одинадцятій годині) або на чітко окреслену пору дня (о досвітку, об обіді, о полудні). Де чіткої окресленості немає, там уживаємо інші прийменники: в кінці дня, на кінець року. Іноді в таких конструкціях доречними бувають прислівники наприкінці, насамкінець.
Словничок фразеологізмів з місцевим відмінком
бувати в бувальцях – видать виды
бути в боці – оставаться в стороне(Семен у боці, а мені відповідати за все)
бути в гніву /з ким/ – пребывать в ссоре
бути в знадобі – быть нужным(Як припече, то й суха верба в знадобі стане)
бути в неславі – пользоваться плохой репутацией, иметь дурную славу
бути в оці– находиться на глазах, на виду
бути в уподобі– нравиться (Ніхто мені не був у такій уподобі, як він)
бути на заваді – служить помехой (Йому і муха на заваді)
бути на літі – быть совершеннолетним (Ти на літі і Ярина зріє – Шевченко)
бути на мові, на розмові /з ким/ – иметь разговор с кем
бути при розумі – быть в своем уме
бути при тямі – находиться в сознании
бути не при тямі – находиться в бессознательном состоянии
бути при надії – быть беременной
мати на мислі, на думці – предполагать
мати на оці – не спускать глаз, держать в поле зрения
мати на повазі кого – питать уважение к кому
мати на увазі– держать на примете, принимать в расчет, иметь в виду
матися на бачності – быть осторожным, не терять бдительность
стати в пригоді – пригодиться
стати на годині – установиться хорошей погоде
стати на заваді – помешать, препятствовать, воспрепятствовать
стати на пні – заупрямиться
стати на рушник – обвенчаться
стати на слові – сдержать слово
стати на згоді – прийти к согласию, помириться
стати на порі – прийти в возраст невесты
стояти на думці – не выходить из головы
упадати на силі, на здоров’ї – ослабевать, заболевать
чинити по правді – поступать справедливо.
