Поняття «бюджет» в Україні вкрай політизоване. Розподіл коштів державної скарбниці на ті або інші цілі викликає гострі дискусії та взаємні звинувачення... «Ми оперуємо точними цифрами і фактами, жодних двозначних і лукавих оцінок ситуації давати не можемо. І не будемо!» – заявив у розмові з кореспондентом «Одеських вістей» начальник Головного управління Державного казначейства України в Одеській області Олег БУРДЕЙНИЙ.
– Олеже Ігоровичу, почнемо з найбільш актуального запитання. Чи вплинула криза на підсумки виконання Державного і місцевого бюджетів у першому півріччі?
– Передусім хотів би відзначити, що всі основні дані нашої діяльності ми щомісяця розміщуємо на web-порталі Державного казначейства України. Доступ до цих матеріалів відкритий для всіх користувачів інтернету.
Показники, встановлені урядом у першому півріччі, Одеська область, у цілому, витримує. У червні до державної скарбниці надійшло на десять відсотків більше доходів, ніж було заплановано. Однак за підсумками півріччя ми трохи не дотягли – планове завдання виконано на 99,5 %. Регіон мобілізував до Держбюджету 4 мільярди 471 мільйон гривень. З цим результатом Одеська область посідає третю сходинку після Києва і Харківської області. Точно таке ж розміщення сил і стосовно доходів місцевих бюджетів, обсяг яких перевищив 1 мільярд 610 мільйонів гривень.
Додам, що стосовно витрат коштів Державного бюджету уряд послідовно веде курс жорсткої економії. Що стосується коштів місцевих бюджетів, то ради самостійно регламентують свої витрати.
– Яку допомогу казначейство надає своїм клієнтам?
– Органи Державного казначейства в Одеській області обслуговують 2335 організацій, зокрема, сімсот дев’яносто – щодо лінії Держбюджету.
Звичайно ж, бюджетні установи зазнають відомих труднощів, але казначейство зі свого боку робить все можливе, щоб пом’якшити їх наслідки. Насамперед ми надаємо місцевим органам влади короткострокові позики тимчасово вільних коштів, що спрямовуються на насущні потреби бюджетних організацій. Призначення таких позик суворо цільове: кошти йдуть на виплату за захищеними бюджетними статтями, включаючи заробітну плату, фінансове забезпечення літніх відпусток і так далі. За перше півріччя видано 108 позик на суму понад 686 млн гривень. Для порівняння відзначимо, що у першому півріччі 2008 року було видано всього сім подібних позик на суму близько сто мільйонів гривень. Короткострокові позики видаються, як правило, на термін до 60 календарних днів і на безвідсоткових умовах. Таким чином, використання цього ефективного інструмента бюджетної політики відіграє важливу стабілізуючу роль у суспільстві.
– Останнім часом гостро обговорюється проблема виділення дотацій з Державного бюджету для нашої області ...
– У нас є дані, згідно з якими за станом на 1 серпня поточного року Кабінет Міністрів виділив 754 млн гривень на дотації вирівнювання містам і районам області і для обласного бюджету. Без дотацій обходяться тільки міста Іллічівськ і Южне. І сума таких перерахувань, як бачите, дуже значна. Наприклад, бюджет Білгород-Дністровського району одержав майже 38 мільйонів гривень, а відповідний райцентр – понад чотирнадцять мільйонів. Болградському району перераховано 42 мільйони гривень дотацій, Біляївському – майже сорок п’ять мільйонів і так далі. Крім цього, шляхом субвенцій і дотацій на виконання цільових соціальних програм область одержала 651,6 млн гривень. Вперше місцевим бюджетам виділяються кошти на лікування хворих на цукровий діабет.
У цілому, фінансові зобов’язання держави перед Одеською областю щодо дотацій вирівнювання і субвенцій реалізовані через казначейську систему практично в повному обсязі.
– Гострій критиці піддається так зване ручне управління бюджетними процесами. Це справді небезпечно для системи?
– Термін «ручне управління» трактується досить довільно. Якщо розуміти його як волюнтаризм, ігнорування вимог державних і економічних законів, то ставлення до методів ручного управління може бути лише одне – у нашій справі вони неприйнятні. Але якщо мова йде про свідоме регулювання процесів на фінансовому ринку, то поспішати з обвинуваченнями не слід.
Не лише у нас, але й в усьому світі державне втручання в керування фінансовими процесами у період кризи вважається абсолютно необхідним. Ліберальні догми про чудодійні спроможності ринку самому регулювати будь-які економічні процеси у будь-якій ситуації себе не виправдали. Із цієї причини лідери найбільших держав світу шукають шляхи і пропонують узгоджені рішення. Ніхто не ставить під сумнів необхідність розвитку ринкових відносин, але для кризи такого масштабу ринок рецептів не дає. Вихід забезпечать насамперед правильні політичні рішення.
Для нашого суспільства дуже важливо зробити вірні висновки з сучасної політичної економії. Я маю на увазі ситуацію входження у кризу. Згадайте, що вже влітку минулого року в політичних колах розгорнулися гострі дискусії з приводу бюджетних доходів. І це в той час, коли наповнення бюджету йшло небаченими раніше темпами! Одеська область тоді досягла показників на три чверті вищих за планові, у цілому по країні динаміка теж була сталою. Звичайно, обминути кризу взагалі нам би не вдалося, але Україна не настільки інтегрована у світовий ринок, щоб мати такі наслідки. На мій погляд, крім відомих об’єктивних причин, найсильнішим каталізатором кризових процесів послужив чинник інформаційного тиску. Гострі політичні теледебати, учасники яких не скупилися на похмурі прогнози і сценарії катастроф, серйозно вплинули на громадську думку. А сучасний фінансовий ринок дуже чутливий до її коливань. Інформація і економіка пов’язані сьогодні в єдине ціле.
Висновок з цього уроку напрошується сам по собі. Тільки консолідація провідних політичних сил, усвідомлення відповідальності за наслідки пропагандистських акцій, правильний вибір зовнішньоекономічних орієнтирів дадуть можливість стабілізувати ситуацію і ввести процеси соціально-економічного розвитку у прогнозоване русло.
Таким чином, бувають ситуації, коли без «ручного управління», тобто, свідомого державного регулювання економіки і соціальних процесів, обійтися неможливо. А розв’язання цих проблем часто лежить у сфері політичних рішень і політичного управління. У той же час, слід враховувати важливу особливість казначейських операцій. Державне казначейство – це, по суті, бюджетний банк. Всі процедури чітко регламентовані, що виключає вольову зміну порядку і напрямів фінансування усередині системи.
– Олеже Ігоровичу, казначейські органи нашої області значно посилили свою присутність в інформаційній сфері. І які результати?
– Робота державних органів з пресою, громадськістю, забезпечення прозорості своєї діяльності, відповідно до чинного законодавства, є обов’язковою. Ця діяльність підтримується і стимулюється Одеською облдержадміністрацією. Державне казначейство України видало цілу низку наказів, завдяки яким створено чітку, керовану систему нашої інформаційної діяльності. Ми постійно аналізуємо підсумки своєї роботи на цій ділянці на нарадах і колегіях.
Круглі столи, семінари, телефонні «гарячі лінії», «Дні відкритих дверей» для студентів і школярів, виступи казначеїв у різних аудиторіях провадяться повсюдно і регулярно. Нам надають велику підтримку журналісти вашої газети та інших видань, Одеської держтелерадіокомпанії та інших телеканалів в Одесі, Іллічівську, Южному, Овідіополі, Кілії, Ізмаїлі, практично всі районні газети. З гордістю відзначу, що наше Головне управління посідає лідируюче місце в Україні за підсумками інформаційних заходів.
Ми вважаємо, що формування позитивного іміджу Державного казначейства України, так само як і інших державних органів – це найважливіше завдання політичного виховання громадян. У громадській свідомості поняття держави не повинне асоціюватися винятково з виглядом улюблених або нелюбих завсідників телевізійних шоу.
– Ви всерйоз зайнялися відновленням історичного минулого Одеського казначейства. Розкажіть, будь ласка, докладніше про цю незвичайну роботу.
– Поштовх до цих досліджень дала торік голова Державного казначейства України Тетяна Ярославівна Слюз, яка поставила завдання зібрати матеріали для створення музею «Скарбниця Держави». Тоді і з’ясувалося, що в нашому обласному Державному архіві зберігся фонд Одеського казначейства з 1826 по 1920 рр. Цікаві джерела є в наших наукових бібліотеках, історико-краєзнавчому музеї.
28 квітня, на відзначення чергової річниці Державного казначейства України, у Києві було відкрито музей. Тоді ж відбулася презентація книги «Казначейство є ім’я державне», присвяченої історії Одеського казначейства в ХІХ – початку ХХ ст.ст. Це перше і поки що єдине дослідження казначейської справи в Україні.
Перший крок зробив наш історик і журналіст Ігор Сєров, який залучив до співпраці одеського дослідника Олександра Сурилова. Буквально в лічені дні матеріали, накопичені ними протягом багатьох місяців, були оформлені в оригінал-макет майбутнього видання. Авторський колектив сформувався остаточно, коли в нього влилися наші колеги з Державного казначейства України – начальник управління Олег Володимирович Король і заступник начальника управління Олеся Степанівна Данішевська, які взяли на себе підготовку остаточного варіанту книги. Як учасник проекту, скажу чесно: він нагадував штурм! І справа не в тому, що працювали і по вихідних, і до глибокої ночі. Дивовижною була демонстрація сили і результативності маленького колективу фахівців, об’єднаного спільним завданням і непідробним ентузіазмом. В остаточному підсумку, за три тижні було створено книгу, на що звичайно йде кілька місяців.
Створено основу для майбутніх досліджень. Потрібно ще багато потрудитися, щоб історія Одеського казначейства була вивчена досить повно.
– У телеефірі і газетах часто зустрічається інформація про благодійні акції одеських казначеїв. Причому набагато частіше, ніж подібні акції інших організацій. У вас і в цій сфері вибудувана програма дій?
– Я б сказав, що вона складається об’єктивно із зусиль багатьох управлінь. Практично щомісяця якийсь із наших територіальних підрозділів провадить благодійні заходи. У деяких випадках це переростає у справжню програму дій. Наприклад, Головне управління постійно контактує з колективом спецшколи соціальної реабілітації в селі Фонтанці. Ми не лише збираємо подарунки і необхідні їм речі. За допомогою казначейства відремонтовано приміщення, оснащено комп’ютерний клас. Співпраця триває.
Цього літа на пропозицію облдержадміністрації ми взяли шефство над групою дітей зі шкіл-інтернатів Київської, Житомирської і Львівської областей, які відпочивають у таборі «Молода гвардія». Зустрічалися з ними кілька разів, забезпечили всім, що потрібно для відпочинку і майбутнього навчального року. Враження дітей про Одесу, про програму відпочинку – найзахопленіші.
Ми із вдячністю відзначаємо, що в наших акціях беруть активну участь і інші організації, наприклад, банк «Південний», обласне управління будівництва і архітектури тощо. А одеські телекомпанії надають нам у цій справі солідну інформаційну підтримку.
Наша професійна і наша добродійна діяльність мають в основі єдині принципи людської моралі. І ми сподіваємося, що своїми реальними справами ми зміцнюємо в суспільстві пріоритети сумлінної праці і людської солідарності, які актуальні сьогодні як ніколи.
