Біс
В одному з недавніх газетних нарисів про підлесливого чоловіка сказано, що він дрібним бісом крутився перед начальством. Сказано, ясна річ, не по-нашому. Українські відповідники тут:запобігати ласки(в кого, чиєї), мало не стелитися, аж витанцьовувати, ходити на цирлах, розпадатися на друзки(перед ким), упадати(коло кого), підсипатися(до кого), лізти в очі (кому). Неважко помітити, що в усіх наведених відповідниках немає біса (ні дрібного, ні дебелого). Нема його і в інших усталених словосполученнях:
рос. укр.
бес наживы дух наживи
бес противоречия дух супереч- ності (спротиву)
бес попутал лихий із пуття збив
нечистий звів,
Зате має наша мова фразеологізми зі словом біс, яких російська не знає, треба тільки повернути їх із забуття. Наприклад, там де росіяни вживають підсилювальні слова оченьабо сильно,ми можемо писати з біса або не з біса. О, хитра з біса!або Не з біса вже було лихе(обидва приклади з Котляревського). Про щось набридле теж можемо сказати, як у Котляревського: Вже море так йому обридло, що бісом на нього дивись. Про велику кількість чогось неприємного можемо висловитись, як Шевченко: От їх достобіса!
біса з’їсти – ничего не достичь
біса вхопити – ошибиться
в расчетах
йому сам біс
діти колише – ему во всем везет
бісики пускати – строить глазки.
Панове самоперкладач! Не «збагачуймо» рідну мову позичками з сусідової – не цураймося свого. На позичках далеко не заїдеш.
Берег
За звуковим складом та основним значенням цей іменник є спільним для обох мов. Але в українській має ширше застосування. Зокрема, берег ставимо на місці російських слів:
кайма (В цьому сезоні модною є тканина з орнаментованими берегами– з журналу)
края (Привертають до себе увагу миски з яскравимиберегами– з газетного репортажу)
поля (Одну по одній перегортав сторінки. Плями наберегахтаїли в собі приємні і неприємні згадки– Н. Рибак)
обрез (золотой обрез в книге– Книжка із золотими берегами– Грінченко)
А поза тим, слово берегу нашій мові є складовою частиною багатьох фразеологізмів, яких рос. мова не має:
Тиха вода береги рве– В тихом омуте черти водяться
Держатися берега– 1) плыть вдоль берега; 2) быть осторожным, держать себя в руках.
Пуститися берега– 1) отдаться на волю течения; 2) вести себя аморально.
Дати берега– положить предел, конец чему-либо.
Брухт
Так нашою мовою віддавна звалося те, що в росіян мало назву лом[черных и цветных] металлов. Згодом наші сусіди з цієї назви витворили одне слово: металлолом.Газетярі з України їх миттю перемавпували: металобрухт.А для чого? І самі не знають.
Вдача – удача
Не треба думати, що це один іменник з фонетично змодифікованим префіксом -у(в). Це іменники за значенням різні. Перший означає: характер, натура (Таку вдачу йому Бог дав – М. Вовчок). Другий є еквівалентом російському успіху. Удачі немає – не ловиться рибка(з казки).
Тому дикторам радіо й телебачення треба чітко усвідомлювати, чого саме вони зичать слухачам і глядачам на прощання і підкреслювати це вимовою: якщо талану, успіху, то – удачі,якщо ж доброї натури,то вдачі(останнє може прозвучати образливо – як натяк на поганий характер співрозмовця).
