Перший заступник голови Ширяївської райдержадміністрації Степан Дамаскін:
– Потрібно, щоб усі громадяни України були рівними перед законом. Сьогодні багато депутатів прикриваються недоторканістю, щоб безкарно робити свої справи. З таким потужним прикриттям своєї особистості, родини та родичів наші обранці не займаються роботою у Верховній Раді. Якщо подивитися по телевізору хоч одне засідання, то можна помітити багато вільних місць. Коли приймаються важливі для країни рішення, окремі народні депутати вирішують лише власні нагальні проблеми.
Завідувачка Янишівської бібліотеки Тетяна Здарська, Любашівський район:
– Я обома руками голосую за зняття недоторканості з народних обранців. Всі стануть рівними перед законом: ми – прості люди, і каста недоторканих – наші народні депутати, яких легше обрати, ніж вивести з лав депутатського корпусу. Також пропоную разом зі скасуванням недоторканності спростити відкликання депутата, якщо він не виправдав довір’я свого народу. Таким чином ми підходимо до такого важливого пункту, як вибори депутатів за відкритими списками. Чомусь не хочеться голосувати за «кота в мішку».
Доярка ТОВ «Авангард-Д» Катерина Кіріченко, Овідіопольський район:
– Держава створила чудові умови для роботи народних обранців і наділила їх недоторканістю, щоб, не дай Бог, жодної волосинки не впало з їхньої голови. А також високими зарплатами та привілеями, які нам, простим селянам, і не снилися.
Мені залишилося два роки до пенсії. А яка вона буде? Мабуть, не депутатська…
Родом я з міста Рогатина, рано вийшла заміж і відразу, як кажуть, впряглася у роботу. У 1982 році переїхала в село Ставкове Березівського району, обзавелася будинком і господарством. Але почалася розбудова міцних колгоспів, і колишнє благополуччя лопнуло, як мильна бульбашка, а колгоспне добро зникло. Потім не стало роботи. Тому шість років тому в пошуках заробітку разом з чоловіком Юрієм переїхали в Авангард. Мешкаємо в гуртожитку. Дякуючи керівникові господарства Віктору Добрянському, маю роботу. Доглядаю 40 корів племінної червоної степової породи і від кожної надоюю по 4,5 тисячі літрів молока. Зарплату маю 1,5 тисячі гривень, а чоловік, який шоферує, – 800. Своєї живності не маємо, бо нема за що утримувати.
З нами ще живе менший син Гриша. Син Ігор і донька Ірина з сім’ями залишилися в Ставковому, фермерують.
Коли зароблю пенсію, повернемося назад у село, до дітей та трьох онуків.
На мою думку, доярка, прибиральниця, керівники і народні депутати повинні бути рівними перед законом. Можливо, тоді буде якийсь порядок у державі, і депутати добросовісно працюватимуть на засіданнях Верховної Ради, а не прогулюватимуть їх.
Якщо я не вийду на роботу і кілька разів не подою своїх елітних корів, то можна згубити племінних тварин. А наша недоторкана депутатська еліта, не думаючи про своїх обранців, своєю бездіяльністю губить нашу незалежну державу.










