Вид

Грінченко зафіксував лише двоє значень цього іменника: людське обличчя (Поганому виду немає встиду –приказка)і людський зір (видом видати).

Російська мова надає своєму видунабагато ширшого вжитку. Чи має наша мова ресурси до відтворення рос. видав усіх значеннях? Звичайно має! Ось паралелі:

рос. укр.

вид (внешний о человеке) вигляд, образ, подоба, постава

(Пристойної постави чоловік –

М. Вовчок)

вид (внешний о предмете) вигляд (гарного вигляду крам)

вид на жительство посвідка (дозвіл) на проживання

в виде чего (осадки в виде у формі чого (опади у формі дощу)

дождя)

в виде подарка як подарунок

делать вид удавати(що), прикидатися(чим): Сделал

вид, что не заметил – удав, що

не помітив; сделал вид глупого –

прикинувся дурником

для вида про людське око, для (задля) годиться

иметь вид мати гарну поставу(про людину), бутиприємним для ока(про річ)

иметь в виду мати на увазі, мати на оці(що),

мати обачення, зважати(на кого, на що)

иметь виды мати наміри(щодо кого)

на виду у всех (что-то делать) прилюдно, привселюдно,

перед очима(в кого)

на виду у всех (пребывать) вести перед

на виду у всех (стоять) бути (стояти) на видноті: Церква стоялана пагорбі, на видноті(М. Вовчок)

не подавать вида не давати й знаку

ни под каким видом у жодному разі

по виду не скажешь на око (на позір) не скажеш

под видом кого під маркою кого, прикинувшись ким,

обібравшись за кого

поставить на вид зробити зауваження,

поставити на карб (кому)

с ученым видом з міною вченого

упустить из виду спустити з ока, випустити з уваги

Про видыяк фото можемо сказати, як писала в листі до рідних Леся Українка: «Надсилаю кілька листівок зо б р а з к а м и(розрядка наша) Ялти»; про виды, що постають перед очима як пейзаж, – круговид, овид, виднокруг, краєвид, винокіл (А в полі, в полі, у виноколі стоять намети з білого шовку– історична пісня).

Лише до єдиного рос. звороту «види на урожай» наша народна мова не має точного відповідника, бо народ України ніколи не мав звичаю на отівидипокладатися, а з того, хто покладався, глузував: Ще не спіймав, а вже скубати хоче.Тож радимо сучасним журналістам, якщо вже планова економіка так твердо привчила їх ігнорувати народну мудрість, замість калькованих видівписати «перспективи», «попередні підрахунки», «дані замірювання» тощо.

До вислову при виде кого, чего, що його Словник цілком слушно тлумачить побачивши кого, що, письменниця О. Забужко пропонує своє: «на вид кого». Практикувала таке й Ольга Кобилянська. Чи не є це відгомоном «язычия», що панувало свого часу на заході України?

Що ж до видаяк терміну, то тут між рос. і укр. мовами різнобіжностей немає: біологічний вид, види навчання.

Відділення

Цей іменник у нашій мові предметного значення не має. Він називає лише дію (процес). Тому тлумачення російського отделения,яке в своїй мові має обидва значення, потребує від самоперекладача особливої уваги. Процес,щоправда, труднощів не становить. Якщо, наприклад, іде мова про отделение одного от другого, то митак і скажемо: відділення (відділяння, відділювання), відокремлення одного від одного(котлет от мух). Коли ж мова заходить про отделение як предмет, то тут слід запам’ятати:

1.ТЕРИТОРІАЛЬНЕ отделениеякогось відомства чи організації – це нашою мовою буде ВІДДІЛОК: відділок залізниці, районний відділок міліції, відділок банку;

2. ВНУТРІШНЄ отделение– це відділ: хірургічний відділ лікарні, заочний відділ інституту, перший відділ концерту;

3. ПІДРОЗДІЛ (отдел) – теж ВІДДІЛ: виробничий відділ, відділ охорони здоров’я(а не здороввідділ, як пишуть у газетах, ніби вітаючись: «Здоров, відділ!»).

Щодо поширеної сьогодні помилки поштове відділення, то треба писати відділок, оскільки він – територіальний. Колись писали поштова філія. Тепер така назва з-під завалів русифікації повертається. Так само, як в армії повертається назва підрозділу – рій(рос. отделение) І дуже правильно. Бо таки смішно говорити командир віддлілення, ніби людина командує відділенням (відокремленням) чогось від чогось (скажімо, овец от козлищ). Зате як гарно лунає командиррою, командир чоти(взвода) або похідні – ройовий, чотовий.

Відношення

Це слово належить у нашій мові лише до математичної термінології: пряме відношення, обернене відношення а:b=c:d. В усіх інших випадках ми користуємось іншими словами і конструкціями. Ось їх паралелі:

Рос. Укр.

внимательное отношение к уважне ставлення до

людям людей

приятный во всех отношениях приємний з усіх поглядів

(з кожного, всякого погляду);

приємний як не глянути

(як не глянь)

в отношении (праздника), то… щодо (свята), то…

вы не правы по отношению ко мне ви не маєте рації стосовно мене;

ви помиляєтесь у стосунку

до мене

это имеет отношение к вам це стосується вас

он имеет к этому отношение він має з цим щось спільне

это не имеет ко мне я не маю з цим нічого спільного;

никакого отношения це до мене аж ніяк не стосується,

(не тичеться)

отношения между людьми стосунки між людьми

отношения между сторонами, відносини між

государствами, международные cторонами, країнами, державами,

отношения міжнародні відносини

отношения (канцелярское) лист

взаимоотношения (между людьми) взаємини (а не взаємостосунки,

як вигадали газетярі)

взаимоотношения (между странами) взаємозв’язки