Діловод, діловодство?
Ми щойно впевнилися: рос. делов канцелярському вжитку зветься справа. Звідки ж тоді діловод і діловодство? На це, мабуть, може відповісти лише бюрократична філологія, позбавлена національного «Я». Якби не її лакейська сверблячка зводити все до «общепонятного», ми б і досі спокійно писали б собі справочинецьі справочинство, як це практикували В. Підмогильний і Є. Плужник. Або повернулися б до урядовець таурядовство, як практикує сьогодні Ю. Мушкетик. Маємо варіанти, щоб до справине чіпляти рос. дело.
Доба
Це не тільки те, що відповідає рос. сутки.Це може в нашій мові відповідати і времени суток(Нічної доби із неволі втікали – дума), і тому, що має назву періоду, епохи: воєнної доби; в епоху Петра І – за доби Петра І.
Доля
До Словника тут – жодних претензій. Зрусифікували це слово самі журналісти, що лінуються до того Словника зазирати. Вони тепер пишуть доляне лише на місці рос. рок, судьба,а й там, де мовиться про частку, частину від цілого, пайку. Сказано: не так тії вороги, як добрії люди. Саме для них і пропонуємо паралелі:
рос. укр.
его доля його частка
составила становить
на его долю на його частку
приходится (пайку) припадає
наследовать упадкувати рівними
в равных частинами
долях
лимонные лимонні
дольки скибочки
разделить поділити
на равные на однакові (рівні)доли частини, пайки
Дорібок
– так це слово «вимовляє» Словник Грінченка. Ми звикли говорити доробок.Але і те, і те є поняттям збірним, отже, не має множини, зате має однакове значення: те, що зроблено (зароблено), те, чого досягнуто (надбано) протягом певного часу.
Не мавши у своєму мовному арсеналі іменника, який би одним словом відтворював поняття сделанное в течение определенного времени,росіяни останнім часом витворили наработку(може, од відомого вигуку «Я бы тебе наработал!»)
– Нехай собі! – мав би сказати з цього приводу незалежний українець.
Але самоперкладачі, як ми знаємо, – люди зроду залежні. Тож і заходилися мерщій перекальковувати. Тільки між собою не можуть порозумітися. Одні, як-от телебачення, кажуть наробка, другі, як у Верховній Раді, твердять напрацювання,треті (радіо) – напрацьовка.
А до чого це все, коли в нашій мові віддавна живе ДОРОБОК, який за змістом цілком відповідає тому, що рос. «новояз» вкладає в наработку? Переконаймося на прикладах:
рос. укр.
наработка доробок
вчерашнего учорашнього
заседания засіданняпозволяет дає змогу
перейти к…перейти до…
Можна в цьому значенні використати і слово надбанок.Але воно, як і доробокє поняттям збірним і не має множини. Тимчасом рос. наработкамножину дає. Само перекладача це збиває з пантелику, і він береться до вигадок – штучних, непотрібних, до яких цілком пасує цитата з Гумільова: «И, как пчелы в улье опустелом, дурно пахнут мертвые слова…»
Доход?
Це слово в нашій мові неможливе з природи (наголошене О– в закритому складі!), проте в усіх сучасних словниках фігурує. Чому? Бо російській бюрократії в Україні треба було за всяку ціну зберегти «общепонятность» економічної формули – доход – прибыль.
Розгляньмо цю формулу докладніше. Доход, за словником Ожегова (російським, бож і слово російське) – деньги, получаемые от трудовой деятельности и [или] хозяйства.
– То це ж у нашій мові віддавна звалося прибутком! – вигукне грамотний читач і наведе безліч прикладів: Основний прибуток нашої сім’ї – гроші, зароблені на виробництві (з журналу); Чи мали який прибуток із садка? (Грінченко); З прибутку голова не болить (приказка).
Тепер друга частина формули. Прибыль,за тим-таки Ожеговим,– деньги, поступающие от вложенных средств и предпринимательства.
– Ну, то це ж зиск! – вигукне той-таки грамотний читач і знову наведе низку прикладів: Без накладу (цебто, без капіталовкладень) зиску не буде (приказка); Мав хитрий тесляр добрий зиск зі своєї будівлі (П. Загребельний); Тільки й зиску, що в писку (приказка).
Зі сказаного випливає, що російському доход – прибыльмало б відповідати українськеприбуток – зиск,як, зрештою, і рекомендував Словник під редакцією Кримського (1924 р.). Але зискдо «общепонятного» не пасував, і його замінили на прибуток,априбутокна доход. У похідних формах від цих слів виникло багато незрозумілого. Наприклад, у тлумаченні рос. подоходный налогСловник пропонує прибутковий податок (ніби вже сам податок дає прибуток!). «Матеріали до української економічної термінології і номенклатури» (том XVII), що їх підготував і видав 1930 року Інститут мовознавства ВУАН (Всеукраїнська Академія Наук), радять тут інший термін: відприбутковий податок. Вважаємо його природнішим за термін сучасного перекладного Словника. І додаємо міні-словничок для рахівників, які б хотіли провадити документацію таки державною мовою:
рос. укр.
доход прибуток
прибыль зиск
подоходный відприбутковий налог податок
налог на прибыль податок на зиск
налог податок
поимущественный відмайновий
доходный дом прибутковий будинок
прибыльное зисковне
предприятие підприємство
доход – расход прибуток –
видаток
расходная часть видатковабюджетачастина
бюджету
