Одеська область є одним з лідерів серед інших регіонів країни щодо мобілізації податків до державної скарбниці. Керівництво Держподатадміністрації в Одеській області неодноразово заявляло, що це стало можливим завдяки партнерським відносинам між податковими органами та суб’єктами господарської діяльності. Тобто сплата обов’язкових платежів переважно відбувається на добровільній основі. Але є і боржники, про роботу з якими ми попросили розповісти начальника управління погашення прострочених податкових зобов’язань Анатолія Бондаренка.
– Анатолію Борисовичу, у який момент добропорядне підприємство потрапляє до списку боржників?
– Почнемо з того, що у кожного платника податків виникають податкові зобов’язання. Це суми податків і зборів (обов’язкових платежів), які задекларовані самим суб’єктом господарювання або виникли в результаті перевірки контролюючим органом. Термін сплати таких зобов’язань – десять днів з часу виникнення. Якщо протягом цього терміну зобов’язання не погашено, вони визнаються податковим боргом.
Як тільки виникає податковий борг, співробітники держподатінспекції протягом 5 днів формують першу податкову вимогу і посилають його суб’єктові господарської діяльності. З цього часу, крім сплати боргу, підприємство повинно перерахувати до бюджету штраф у розмірі 10 відсотків від суми погашеної заборгованості. Ще через тридцять днів боржник одержує другу податкову вимогу. І наслідки серйозніші – цей документ містить повідомлення про наступне стягнення наявних коштів, а також опису майна, яке буде вилучено і реалізовано у рахунок погашення боргу. Доведеться і сплатити штраф, який становить п’яту частину суми боргу.
Навіть після цього закон дає можливість боржникові виправитися і розплатитися протягом місяця. У противному разі спеціальний співробітник – податковий управляючий – розпочинає описування майна такого підприємства. Після ухвалення рішення начальником податкової інспекції про стягнення боргу, розпочинається відповідна процедура.
– Що входить до функції податкового управляючого?
– Податковий управляючий є посадовою особою держподатінспеції і призначається на посаду наказом начальника ДПІ. Після виникнення боргу у платника податків цей співробітник провадить відповідну роботу з підприємством: формує і відправляє податкові вимоги, реєструє право податкової застави на активи платника у Держреєстрі обтяжень рухомого майна, описує майно і готує його до реалізації, відправляє запити до ДАІ, органів держтехнагляду та БТІ. Бувають ситуації, коли в одного управляючого більше десяти таких боржників. Адже у деяких великих інспекціях кількість суб’єктів господарювання, що заборгували бюджету, становить кілька сот.
– Якби я був на місці керівника підприємства, злякався б, прочитавши слова про штрафи і опис майна...
– І даремно. Мета податкової служби полягає не у тому, щоб за будь-яку ціну стягнути борг і тим самим розорити платника податків.
Якщо керівник підприємства розуміє, що не може погасити перед бюджетом свої зобов’язання одразу, він може звернутися до нас з проханням про розстрочку. Головне, щоб він встиг це зробити до завершення десятиденного терміну з часу виникнення у нього податкового зобов’язання.
Розстрочка надається до кінця фінансового року у рівних частках. При цьому суб’єкт господарювання одночасно з погашенням розстроченого податкового зобов’язання оплачує нараховані на нього відсотки, розмір яких дорівнює розміру пені і не витримує ніякого порівняння із сумами штрафів, що накладаються на боржників.
– Які результати роботи Вашого управління у цьому році?
– За десять місяців поточного року сформовано і спрямовано боржникам 35,5 тисячі перших податкових вимог на загальну суму 200 мільйонів гривень. Вісім тисяч боржників одержали другі податкові вимоги на суму консолідованого податкового боргу 151 мільйон гривень. Понад 80 відсотків всіх підприємств, що накопичили борг перед бюджетом, перебувають на території Одеси.
Найпроблемнішим податком є ПДВ. Так, борг щодо податку на додану вартість склав 180 мільйонів гривень, або майже п’ятдесят відсотків від всієї суми боргу перед бюджетом по регіону в цілому. За це ми повинні «дякувати» організаторам так званих «податкових ям», які слугують для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, і ухиляння від сплати податків, насамперед ПДВ.
Разом з тим, співробітникам управління вдалося скоротити суму боргу платників перед Зведеним бюджетом України на 374, 8 мільйона гривень, без врахування новоствореного боргу.
Близько ста мільйонів з цієї суми – живі гроші, інша заборгованість була списана в результаті банкрутства й ліквідації підприємств. На жаль, у тих же «податкових ям», як правило, немає майна, на яке можна було б звернути стягнення податкового боргу.
