НапередодніНовогороку, 23 грудня, колизвичайнілюдибулизайнятіпідготовкоюдосвята, аполітики– прораховуваливаріантирезультатупрезидентськоїсутичкитавидавалиостанніавансивиборцям, урядтихоймирноухваливрозпорядження«ПроскасуванняокремихпунктівПерелікупродукції, щопідлягаєобов'язковійсертифікації».
Чому усе вирішує... Американська торговельна палата?
Цікаво, що ще в 2007 році на засіданні громадської ради Держспоживстандарту України були подані пропозиції Американської торговельної палати зі скорочення переліку харчової продукції та сировини, що підлягають обов'язковій сертифікації в нашій країні. Перелік цей нараховував аж тридцять сім позицій, зокрема суміші на основі сухого молока, консерви м'ясні, рибні, овочеві, фруктові, тверді сири, масло вершкове та маргарини, рослинна олія, шоколад, шоколадні цукерки, борошняні кондитерські вироби, соки, соуси, приправи та спеції, коньяки, вина, спирт, безалкогольні напої, кава, чай, напівкопчені та варено-копчені ковбаси, в’ялена риба, харчові концентрати, сухі сніданки.
Непряма, але досить переконлива відповідь на запитання про те, чому саме ці продукти масового споживання так зацікавлено виводилися зі сфери державного контролю на нашому ринку, дає знайомство зі списком найбільших фірм, які активно використовують у виробництві своєї продукції генетично модифіковані організми (ГМО). Його репрезентувала екологічна організація Грінпіс. Серед них Kellogg’s (готові сніданки, кукурудзяні пластівці), Nestle (шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування), Heinz Foods (кетчупи, соуси), Hershey’s (шоколад, безалкогольні напої), Coca-Cola (напої «Кока-Кола», «Спрайт», «Фанта»), McDonalds (мережа ресторанів швидкого харчування), Danon (йогурти, кефір, сир, дитяче харчування), Cadburi (шоколад, какао), Mars (шоколадні батончики «Марс», «Снікерс», «Твікс», PepsiCo (напої «Пепси», «Миринда», «Севен-Ап»).
Одним із найпоширеніших на сьогоднішній день компонентів виробництва харчової продукції є трансгенна соя. Вона утримується в кормах для сільськогосподарських тварин, застосовується у виробництві ковбас, цукерок, приправ, готових сніданків. Успішно наздоганяють сою картопля, томати, кукурудза.
Під час останніх досліджень, проведених за кордоном, було встановлено, що таргани, які харчувалися трансгенною картоплею, втрачали імунітет. Їхня годівля соєвим борошном підвищувала смертність приплоду у кілька разів. Після споживання Гм-томатів у тварин спостерігалися порушення тканин шлунку, зменшення обсягу мозку, розвивалася патологія печінки, селезінки, кишечника. Експерименти над мишами показали, що чужорідні ДНК потрапляють до різних органів та систем плоду на ранніх етапах розвитку.
Соя багата на ізофлавоноїди. Це рослинні аналоги жіночих статевих органів, які позитивно впливають на стан здоров'я людей особливо у боротьбі із онкологічними захворюваннями. У той же час вживання трансгенної сої може, навпаки, спровокувати розвиток раку. Це довели дослідження, проведені німецькими та американськими вченими ще у 2001 році.
Але парадокс полягає у тому, що США – країна, яка щороку випускає на ринок найбільшу кількість продуктів, вироблених із застосуванням генетично модифікованої сої, оберігає від них лише своїх громадян, провадячи при цьому масовану експансію ринків інших країн. Зокрема, агресивну рекламу продукції перерахованих вище закордонних фірм можна постійно бачити в ефірах найбільших вітчизняних телеканалів.
Хто в полі воїн?
А що наші фахівці, невже не розуміють усього, що відбувається, і тієї загрози, що приховується за прагненням забезпечити безконтрольне надходження на вітчизняний ринок харчової продукції сумнівної якості та небезпечної для здоров'я людей?
Розуміють, але достукатися до керівників держави, бути почутими, їм так і не вдалося.
У 2008 році увагу до цієї проблеми безуспішно спробував привернути народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Сергій Гриневецький. Він спрямував Прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко запит, у якому висловив стурбованість спробами деяких сил під гаслом вступу України до СОТ домогтися скасування державного контролю у різних сферах господарської діяльності. Сергій Гриневецький також запитував інформацію про заходи, що вживаються урядом для захисту національних інтересів.
– У той час, коли США вимагали скасувати обов'язкову сертифікацію харчової продукції в Україні, у себе вони встановили суворий контроль за імпортними харчовими продуктами, – підкреслює експерт Центру антикризових досліджень Семен Полнарьов. – Канада, Японія, Австралія мають аналогічні системи. Крім того, у перерахованих країнах є великі концерни, що виробляють продукцію із правом її реалізації лише за рубежем, там, де вимоги до якості та безпеки нижчі. Україна саме й має стосунок до таких країн.
Постачити харчову продукцію на ринки розвинених країн без ретельного контролю з боку уповноважених державою органів неможливо. Від наших же підприємств, які хочуть вийти на ринки розвинених країн, у обов'язковому порядку вимагають пройти сертифікацію за найдосконалішою та найдорожчою системою ХАССП.
Тобто, в Україні відбувається явне лобіювання інтересів фірм-імпортерів. Це небезпечно не лише з погляду потрапляння на ринок неякісної та небезпечної продукції, але й з погляду витиснення вітчизняних товарів дешевими імпортними. За такого підходу якісна продукція наших підприємств буде виявлятися неконкурентоспроможною у порівнянні із імпортним ширвжитком. Отже, буде відбуватися закриття підприємств, зросте кількість безробітних. З урахуванням цієї закономірності, розвинені країни підтримують соціальну стабільність у сфері зайнятості населення, зокрема, й шляхом відгородження свого ринку від імпорту.
Чи можлива зміна долі?
За повідомленням прес-служби Мінекономіки, розпорядження «Про скасування окремих пунктів Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації» було підготовлено економічним відомством з метою усунення дублювання контролю за харчовими продуктами та приведення його у відповідність із чинним законодавством. За словами міністра економіки Богдана Данилишина, Україна взяла на себе зобов'язання скасувати обов'язкову сертифікацію харчової продукції з дати вступу до СОТ.
Крім того, за його словами, скасування обов'язкової сертифікації харчової продукції є однією із ключових умов надання Всесвітнім банком позики у сумі п'ятсот мільйонів доларів для фінансування дефіциту Державного бюджету України. Керівник економічного відомства повідомив, що розпорядження скасовує наказ Держспоживстандарту від 01.02.2005 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації» у частині обов'язкової сертифікації сімнадцяти груп харчових продуктів, зокрема, чаю, кави, цукерок шоколадних, олії, сирів твердих, масла вершкового, маргаринів, консервів, ковбаси напівкопченої та іншого. За його словами, при цьому у переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, залишаються продукти харчування для дітей та алкогольні напої.
Богдан Данилишин переконаний, що скасування обов'язкової сертифікації харчових продуктів не призведе до погіршення забезпечення населення продукцією належної якості, оскільки залишається багаторівневий контроль за харчовими продуктами протягом усього процесу їхнього виробництва та обігу з боку санітарної та ветеринарної служб, а також територіальних органів Держспоживстандарту. За словами міністра, головною метою ухваленого розпорядження є те, що його реалізація дозволить заощадити суб'єктам господарювання близько сорока мільйонів гривень на рік, а також робочий час, який раніше витрачався на проходження процедур сертифікації продукції.
У психології сказане міністром назвали б раціоналізацією, тобто спробою прикрити справжній зміст того, що відбувається, якоюсь популістською конструкцією.
Насамперед, жодних зобов'язань щодо скасування обов'язкової сертифікації харчової продукції з часу вступу до СОТ наша країна на себе не брала. Усі країни, які вступають до цієї організації, одержують так званий перехідний період, коли вони провадять роботу щодо гармонізації свого законодавства із міжнародним. Зобов'язання України при вступі до СОТ передбачають поетапне, до 2012 року скорочення переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації. А не миттєве її скасування.
При цьому, що дуже важливо знати, що за країною залишається право захищати свій ринок і самостійно визначати систему захисту. Крім того, головною умовою скасування обов'язкової сертифікації має стати ухвалення законів про ринковий нагляд і про відповідальність виробника та продавця за якість і безпеку виробленої (реалізованої) продукції. У більшості європейських країн він передбачає суворі заходи стосовно тих, хто виводить на ринок сумнівну продукцію. У нас такі закони поки що не ухвалені. І зі скасуванням обов'язкової сертифікації підприємства-виробники та імпортери не будуть нести практично жодної відповідальності за те, із чого і як зроблена продукція, чи безпечна вона для здоров'я людей. Тим більше, що в більшості випадків довести приналежність продукції конкретній фірмі у нас теж виявляється справою досить складною. Наші реалії поки що занадто далекі від реалій розвинених країн – ринок нагадує, швидше, непрохідні джунглі. Тому сліпе перенесення чинних європейських норм до нас найчастіше призводить до прямо протилежного результату.
Заспокійлива фраза міністра про те, що якість продукції гіршою не стане завдяки контролю з боку ветеринарної та санітарної служб, м'яко кажучи, теж лукава.
– Ветеринарну службу відсторонили від се
