Міра
Далеко не завжди цей іменник відповідає рос. мера. Він може бути відповідником і до слів степень, уровеньта інших. І далеко не завжди рос. іменник мераслід перекладати українським міра– може бути й захід.Допоможе розібратись у цьому словничок фразеологізмів:
вживати заходів – принимать меры
до міри – 1. в меру; 2. по мерке (чобітки до міри шито)
жодною мірою – ни в коей степени
запобіжні заходи – меры предосторожности
заходи впливу – меры воздействия
надзвичайні заходи – крайние меры, чрезвычайные меры
на одній мірі бути –на одном уровне находиться
над міру – сверх меры, чрезмерно
найвища кара – высшая мера наказания
не в нашу міру міряючи – не о нас будь сказано
одною мірою – в равной степени
почуття міри – чувство меры
якось мірою – в какой-то степени
Рос. слову по крайней меревідповідає укр. прислівник принаймні.
Рос. слову мероприятиенайточнішим відповідником є слово захід.І тут нічого не треба вигадувати.
Наволочка
Це суто міська, так би мовити, панська (зрусифікована) назва відомого предмета. Народна мова називає цю річ інакше: на Київщині-Полтавщині пошиванка,на Поділлі-Волині – пошивка.Ось приклади: Є в неї і скриня, і подушки, і полотняні пошиванкина них (з етнографічних матеріалів Грінченка); Таких доладних пошивокМариня собі надбала – всі з прошвами (з живих уст, Немирівський район Вінницької області). Та й Марко Вовчок і Леся Українка користувалися словом пошивка.
Нагода
Газетна й телерадіомовна практика останнього часу показують, що не всі її учасники можуть відрізнити назване слово від слова пригода.Тому пояснюємо: нагода– це те, про що росіяни кажуть «удобный случай» або «удобное время». Он только удобного случаяждал, чтобы все ему высказать – Він тільки слушної (доброї) нагодичекав, щоб усе йому виказати. «Заходи при случае», – скаже росіянин.«Заходь при нагоді(принагідно)»,– повинен сказати українець.
А що такепригода?Росіянин, хоч трохи обізнаний з українською мовою, перетлумачить це слово, як ПРИКЛЮЧЕНИЕ, ПРОИСШЕСТВИЕ. Але ж наші журналісти повинні бути обізнаними не «хоч трохи»,тому спеціально для них нагадуємо, що слову пригодапритаманне ще й третє значення: НАДОБНОСТЬ, ПОЛЬЗА. Ось як у народній пісні співають: Годувала дочку для свої пригоди,щоб принесла із криниці холодної води. Звідси походить і фразеологізм СТАТИ В ПРИГОДІ, що відповідає рос. дієсловам пригодиться, понадобиться.Не бий мене, чоловіче, я тобі В ПРИГОДІ СТАНУ, – читаємо в одній із казок Івана Франка (а не в нагоді,як пролунало недавно з дитячої радіопередачі).
Налисники
Добродіям, що добирають, редагують і по українських виданнях друкують кулінарні рецепти, теж треба знати рідну мову, а не послуговуватись чужими словами. Скажімо, вироби з рідкого тіста, налиті на гарячу сковороду й підсмажені з обох боків, слід називати так, як називає народ, – налисники,а не млинці,оскільки млинці– це вироби з крутішого тіста, накладувані на сковороду ложкою (росіяни їх називають оладьями).Вироби з дріжджевого тіста, спечені у формі невеличких булочок, у нас віддавна звуться пампушками,а не пишками,як твердить одна з кулінарних книжок (На кожний смак, К.: Техника, 1979, с. 58). Тістечкам не варто давати назву «Любимі», бо це слово по-українському звучить інакше – улюбленіабо любі.Не варто також писати про щіпкусолі, бо українці кажуть дрібка(див. вище). Не варто взагалі вигадувати «нових» слів, перемальовуючи їх у сусіда, – треба знати свої (надто в кулінарних рецептах, де для всіх страв і дій є власні народні назви).
