Недолік

Б. Грінченко дає цьому слову єдине російське тлумачення: недочёт.І це зрозуміло: недолікпоходить від слова лічити(рахувати), а префікс недо-вказує на незакінченість дії чи нестачу. Тому доречним цей іменник може бути лише у фразах типу «Ревізія виявила в касі значний недолік»,«Натрапили на недолікив коморі: зерна не стає 40 кг, дерті – 80».

Те ж, що слово недолікуживають сьогодні в російськоподібному значенні (не достаток, порок)є тільки потягом до «общепонятного». І це дуже прикро, бо за бортом лишаються всі суто українські слова, що відтворюють поняття. Їх ціла низка: вада, ґандж, догана, дефект, недогода, огріх, прогалина, хиба.Використовувати лише одне (та й те невідповідне) слово з цілого ряду синонімів – таким способом можна збіднити будь-яку мову. Зарадить цьому лише точне знання словесних значень, відбитих у народній мові та класичній літературі. До прикладу: Нема чоловіка без вади(приказка); Добрий віл, тільки в одній ратиці ґандж (Мирний); Єсть деякі дефекти в тому знімку (Леся Українка); Любить тебе батько, любить тебе мати, тільки тобі та догана,що ти небагатий (пісня); …почав мене догризати тою службою та розмальовувати… всі її недогоди(Франко); …в усіх усюдах були якісь хиби,що порушували симетрію (Коцюбинський).

Незнайко

– так треба радіо– і тележурналістам вимовляти це слово, а не з-російська незнайка.

Нелітка

– так називає народна мова телицю, що ще не стала коровою, тобто ще не мала теляти. Газети, радіо, телебачення й усі сільськогосподарські видання чомусь послуговуються в цьому випадку російським словом нетель.Часом замінюють його на первістка.Але це – корова з першим телям (рос. первотелка).

Ностальгія

Цей термін (запозичений з грецької) має лише одне значення: туга за Батьківщиною. Газетярі ж останнім часом почали тулити ностальгію до інших слів, наприклад, ностальгія за читанням. Виходить смішно: туга за Батьківщиною за читанням. А чом не сказати простіше, по-людському, без «освіченого» іноземного слова – туга за читанням?

Область

В українській мові це слово має одне-єдине застосування: на означення адміністративно-територіальної одиниці (Київська область, Одеська область тощо). Коли ж мова заходить про щось територіально ширше, то пишуть край,або модне сьогодні регіон(северная область Европы – північний край (регіон) Європи).

Іноді слово областьросіяни вживають замість зоначи пояс.Нас така заміна не стосується. Ми як писали, так і маємо писати: зона озер, пояс вічної мерзлоти.

Вживають росіяни слово областьі на означення якоїсь ділянки людського тіла: боли в области сердца, в области желудка. Нас областьтут теж ні до чого не зобов’язує. Перекладний словник радить писати в ділянці(серця, шлунку). Але народні вислови набагато кращі: болить коло серця, болить у грудях, болить під грудьми.От як у Шевченка: Заболіло коло серця, закололо в боку.

Проте лікарі полюбляють висловити точні. Що ж? Можна їм запропонувати, крім словникової ділянки,ще й:у зоні серця, в зоні шлунку чи на рівні серця (шлунку). В усякому разі, поза межі нормального це не виступило б.

Поза межі норми виходять лише ті, хто намагається перекладати буквально (тобто, мавпувати). Саме вони і смішать нас по газетах фразами Він працював у області культури, ніби культура – територіальна одиниця.Тут потрібні висловиу галузі, в царині, а ще кращена ниві, на терені.

Що ж до російського фразеологізму отойти в область преданий,то найточнішими відповідниками йому будуть: піти в небуття, відійти в непам’ять, стати легендою, піти за вітром, піти за водою, податися на безрік, пропасти навіки – вибір широченний!

Облік і обличчя

Книжка Б. Антонечка-Давидовича «Як ми говоримо» вийшла понад сорок років тому. Але мовні недоладності, на які вказував автор, нікуди за цей час із засобів масової інформації не поділися (маховик русифікації крутився і крутиться). Тому дещо повторюємо і цитуємо:

«У постаті головного героя роману перед нами постає облікнашого сучасника», – читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент? Адже цей іменник, що походить від дієслів облічувати, облічити,має в українській мові лише одне значення: «В артілі добре організовано облікі зберігання кормів» («Колгоспник України»).

Рецензент механічно переніс в український текст російське слово облік,не зваживши на те, що це саме слово є і в українській мові, тільки має інше значення (рос. учет).У цьому не було жодної потреби, бо українська мова має досить відповідників до російського слова облик: обличчя(Таке обличчянашого сьогоднішнього села), образ(Бережу чи свій національний образ…– Б. Грінченко), подоба(Фабрика швидко стратила свою празничну подобу– І. Франко), лик(Узяла на себе ликпрудкого хлопчика – Марко Вовчок).

Узявши з цих синонімів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати: Постає образнашого сучасника».