Подоба

Цього слова, що відповідає рос. вид, внешность,сьогодні ні в газетах не побачиш, ні з радіо чи телевізора не почуєш. А даремно! Воно дуже виразне. От як у приказці: Що в солдата за подоба, за плечима вся худоба. Або в класичній літературі: Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили в нас (Стороженко).

Від подобанародна мова утворила подобень(красавец, красивый человек): Вбери пень – буде подобень.

А ще ширше народна мова й класична література вживають подобаяк прислівник чи безособове дієслово, що дорівнює значенням російським висловам следует (не следует),прийнято (не прийнято):Не подобазірці так рано зіходити, не подобадівці до козака виходити (пісня),Не подобатвоя, не подобніїрічи – випрягати коня, до кохання бічи (Головацький).

На сьогодні з цього всього маємо лише кілька фразеологізмів – до вподоби, припасти до вподоби, стати у подобі,– що відповідають рос. нравиться, понравиться, прийтись по душе (по нраву),та кілька дієслів (подобатись, уподобатитощо), а слово, від якого вони походять, виведено поза рамки вживаного.

Чи подобалітераторам так чинити?

Подруга

Сучасні засоби масової інформації вживають лише це слово на означення приязні між дівчатами і жінками. Але в народній мові має поширення ще й слово товаришка:Найкраща моятоваришкащез дитячих літ(із живих уст). Та й література цього слова не цуралася. Зокрема, в листуванні Лесі Українки з Ольгою Кобилянською (приязнь іх відома!) панувало тільки воно. Маємо також вірш Лесі Українки «Товаришці на спомин». І в казці Івана Франка читаємо: У собачки Фінки– товаришкакиця Варвара. Гарне слово товаришка, якщо вимовляти його без більшовицького акценту!

Порядок, лад, у порядку, до ладу, гаразд

Порядок і лад– тотожні слова в нашій мові, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи справи невеликого гурту людей: Великий порядокі чистота в хаті показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки(Нечуй-Левицький); Дячиха господарювала і всьому давала лад(Марко Вовчок). Уживається порядокі тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: Після татарщини нові порядкина Україні постали(П. Куліш). Коли ж мають на увазі державну або суспільну систему, то користуються тільки словом лад: Демократичний лад. Але пишемо й кажемо: Дружина для охорони громадського порядку.

У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови: приведи в порядокусі папери, замість упорядкуй,дай ладусім паперам; Чи все у вас в порядку?,коли можна сказати: Чи все у вас як слід?або Чи все у вас гаразд? Замість У нашій сім’ї був такий звичний порядок– краще сказати: У нашій сім’ї був такий звичайабо У нашій сім’ї так повелося.Краще сказати НЕ в його хаті погані порядки, а безладдя (нелад),НЕ підтримувати порядок, а пильнувати ладу.

Потомок

У справжній енциклопедії щирої української мови, як часом називають роман О. Ільченко «Козацькому роду нема переводу», вжито слово притомний,і дано йому тлумачення: той, хто був при тому[що діялось]. Народна мова і класична література знають також слово потомний, що вказує на діюпо тому(після того). Ось як читаємо в Грінченка: «Будинки цілі і простоять ще до потомногочасу. Звідси й іменник потомок– той, що живе по тому(після того): Вибрав двох хлопців, потомківстарих козаків(Нечуй-Левицький). Усе ясно, все зрозуміло, та засоби масової інформації з якогось часу почали уникати давнього українського слова потомок (потомки)і кажуть нащадок (нащадки),хоч нащадок– це представник найближчого покоління. Можна бути нащадкомсвого батька. Але коли мова заходить про діда чи прадіда, то тут уже на кін виходить потомок. Тому правомірним є вислів предки і потомки,і дещо смішним здається предки і нащадки. Адже лише з іронією батьканазивають предком. Зате з повагою відносять до предківдідів і прадідів.

Рація, зміст, сенс, значення, розуміння, глузд

Чому всі ці іменники зведено в один ряд, допоможуть зрозуміти паралелі:

Укр. Рос.

1. Не бачу раціїчинити саме так Не вижу смыслапоступать именно так

2. Змісту цьому закладено такий Смыслв этом заложен следующий

3. Сенсжиття він бачив у тому, щоб… Смыслжизни он видел в том, чтобы…

4. Це слово має й інше значенняЭто слово имеет и другой смысл

5. У певному розумінніце так В определенном смыслеэто так

6. Ви бачите у цьому глузд? Вы видите в этом смысл?

Ясно? Всі відтінки українських висловів з різнимисловами росіяни передають з допомогою одного – смысл.

Наші засоби масової інформації, йдучи за цим зразком, теж намагаються звести все до одного. І обрали собі для цього слово сенс, що походить від латинського sentio– вважаюі ніби співзвучне рос. смысл.Виходить багато смішного.

– В якому сенсіви вжили це слово?– питає, наприклад, журналіст на телеекрані свого співрозмовника. А мав би спитати так, як питали досі, – в якому значенні, в якому розумінніви вжили це словоабо й просто як вас розуміти, що ви хочете цим сказати?

Або ось таке. Йде телепередача на сільськогосподарську тему, і тележурналіст із міною обізнаної людини питає фермера:

– Чи є сенсвам сіяти буряки?

– Ні, з усмішкою відказує фермер, – буряків сіяти тепер нема рації: не стає пального, щоб їх вивезти. гречку реалізувати легше.

Чи не тому ще той фермер усміхався, що зумів точніше за журналіста висловити думку народною мовою, не погнавшись за велемудрим слівцем сенс?

Авжеж, слово раціянародне. Засвоїли його українці ще від спудеїв словяно-греко-латинської академії (лат. ratio – розумний) і витворити з ним кілька фразеологізмів: є рація(щось робити), нема рації; мати рацію, не мати рації. Останні два живуть, як рівні з висловами твоя правда, правду кажеш, добре кажеш, добре радиш, не те кажеш, не так воно є, помиляєшсяі відповідають рос. ты прав, ты не прав.

Як і в багатьох інших випадках, журналісти одвертаються від народного, віддаючи перевагу калькам. Ти не правий, Борис!– лунало свого часу з усіх ефірів.

Лунає щось на цей копил і тепер: Ви не праві, товариші праві!(з дебатів у Верховній Раді). А народне слово раціярусифікатори просто висміяли на ґрунті подібного до рос. рация, що є скороченням від ра(диостан)ция.

Більше пощастило фразеологізмам з глузду з’їхатичи здоровий глузд. Їх усе-таки вживають. Але чи не замінять і тут слова глуздна сенс?..