Навряд чи можна заперечити неперевершену силу емоційного впливу цієї пісні, яку свого часу виконував винятковий Марк Бернес.
Особливе враження вона справила у день прем’єри і справляє понині на людей, яким довелося пережити лихоліття війни. Воно й сьогодні нагадує про себе ниючими ранами, підірваним голодом та холодом здоров’ям, і нинішньою побутовою невлаштованістю життя ветеранів, дорожнечею ліків та постійною тривогою про день прийдешній. Ті, хто чув заклики, – «Велика Росія, а відступати нікуди – позаду Москва», «За Волгою для нас землі немає» і вижили у жорстоких боях, не інакше, як блюзнірство сприймають спроби новоспечених переписувачів і переглядачів правди про Велику Вітчизняну війну применшити жорстокість фашистів, виправдати їхні злодіяння. І це у той час, коли варварському розграбуванню були піддані усі тимчасово окуповані території СРСР. Відступаючи під ударами радянських військ, гітлерівська армія застосовувала тактику «випаленої землі». Німецько-фашистські загарбники повністю або частково зруйнували або спалили 1710 міст і селищ, понад 70 тисяч сіл і хуторів, понад 6 мільйонів будинків. 25 мільйонів людей були позбавлені житла. Гітлерівські варвари зруйнували близько 32 тисяч промислових підприємств, розорили 98 тисяч колгоспів і 1876 радгоспів, 2890 машинно-тракторних станцій. Можна навести ще чимало жахливих цифр, які свідчать про звіряче нутро фашизму.
Сьогодні, проїжджаючи населеними пунктами Одещини, важко собі уявити, у якому стані вони перебували після вигнання окупантів. У Комінтернівському районі було дощенту зруйновано 171 колгоспну будівлю, 29 шкіл, 12 клубів, 4 лікарні, 13 дитячих ясел, розібрано 141 трактор, 52 комбайни. По Біляївському району збиток, завданий народному господарству, склав 856414 тисяч рублів. Окупанти розстріляли 150 мирних жителів, вивезли до німецького рабства 18557 чол. З них – 9788 дітей. Вигнавши людей на вулицю, фашисти знищили 562 житлові будинки та колгоспні будівлі.
І так було повсюдно. Фашисти страчували, руйнували, палили, ґвалтували, звірствували, не жаліючи ні старих, ні дітей.
Ці цифри красномовніше за будь-які слова говорять про те, що фашизму немає ніякого виправдання. І та помста, яка обрушувалася на них радянськими воїнами-визволителями, була священною. А ще про те, що ми, хто нині живе, повинні берегти мир на нашій благодатній землі України, щедро омитою кров’ю фронтовиків та безвинних людей.
