«Конгрес болгар України» – молода організація, створена 15 травня 2007 року. Президентом організації обрано Юрія Граматика, який нині є виконувачем обов’язків голови правління АТ «Імексбанк».
Організація створена з метою координації діяльності, спрямованої на захист прав та законних інтересів болгар України, сприяння реалізації законів України про захист прав та свобод національних меншин, відродження болгарської мови, літератури, історії, культури та традицій болгарського народу та розвитку дружніх і ділових взаємин між Україною і Болгарією.
Конгрес провадить активну роботу щодо забезпечення підручниками болгарською мовою шкіл Ізмаїльського, Арцизського, Тарутинського, Болградського, Татарбунарського, Кілійського, Ренійського, Іванівського районів Одеської області, м. Києва, а також болгарських недільних шкіл, що діють на теренах України. Конгрес успішно репрезентував свій проект Національної програми «Роден език и культура зад границата», що була затверджена Кабінетом Міністрів та Міністерством освіти, просвіти та молоді Республіки Болгарії.
За сприяння Конгресу діють три болгарські культурно-освітні центри «Аз Буки Веди» в Одесі, Ізмаїлі, Іллічівську, де вивчається болгарська, англійська мови та історія Болгарії, функціонують факультативи та гуртки з болгарської мови у трьох загальноосвітніх школах міста Одеси. Учні центрів та творчих гуртків беруть участь у мовних олімпіадах, Міжнародному літературному конкурсі «Стефан Гечев-2009», що провадився у Республіці Болгарії, виставках-конкурсах з образотворчого мистецтва «Болгарія у моїх мріях», «Зоряна юність Одеси», міжнародних фольклорних фестивалях «Усі ми діти твої, Україно!», конкурсах «Таланти твої, Україно», літературно-музичних програмах.
За допомоги Конгресу й спільно з болгарським молодіжним клубом «Актив» в Одесі була організована виставка робіт молодої талановитої художниці Донки Мінковської, фотовиставка до Дню бессарабських болгар «Старі фотографії». Члени Конгресу брали активну участь у встановленні пам’ятника національному герою Болгарії – Христо Ботеву в Одесі. Активісти організації працювали у І Великому Соборі болгар світу у Варні (2008 р.), ІІ засіданні Світового парламенту болгар (2009 р.). Конгрес виступив організатором фестивалів болгарської музики і танцю «Нехай тьохне болгарське серце» та інших.
Товариство спільно з організацією «Собор болгар України» та редакцією культурно-просвітницької газети «Роден край» (головний редактор Дора Костова) видали тисячним тиражем книжку «Събор на българите в Украйна» з історичними та популярними матеріалами про Стару Велику Болгарію. До 150-річчя Болградської гімназії видані книжки «Болградската гимназия» та «Възпоминателен сборник».
Ця робота здійснюється у співпраці з представниками інших національностей. Спільно з членами Ради національних Всеукраїнських об’єднань, члени Крнгресу брали участь у засіданні Консультативної ради Комітету Європи за результатами моніторингу питань реалізації Рамкової конвенції захисту прав національних меншин, який пройшов у місті Києві у 2008 році Конгрес є членом Ради представників національно-культурних товариств Одеської області та підтримує постійні зв’язки з органами влади Республіки Болгарії.
Цікаве про болгар
Чи гарна ваша булка?
Болгарський народ з його багатою історією, культурою, традиціями, мовою є одним із найцікавіших етносів. Пропонуємо вам кілька маловідомих фактів, які дотепер дивують представників інших національностей.
1. У Болгарії кивання головою означає заперечення, а мотання означає згоду, що найчастіше вводить людей в оману.
2. У болгарській мові набагато менше скорочень, ніж у російській.
3. У болгарській мові є безліч «ненадійних друзів перекладача» (пара слів двома мовами, схожі за написанням або вимовою, часто спільного походження, але такі, що відрізняються за значенням): наприклад, слово «булка» означає «наречена», а не випічку; «стая» перекладається як «кімната» тощо.
4. Прізвища космонавтів, які здавалися радянській владі неблагозвучними, змінювали. Наприклад, болгаринові Какалову довелося стати Івановим.
5. 21 травня – Болгарський фестиваль Троянди.
Троянда є одним із символів Болгарії. Якість болгарської олійної троянди славиться по всьому світу, а свято особливо шанується в народі. Центр проведення свята – місто Казанлик. Свято зазвичай святкується із розмахом: провадяться різні фольклорні фестивалі, костюмовані процесії, конкурси. Найголовніший із них – вибір серед дівчат цариці Троянди. Царицю вітають під звуки музики дощем із трояндових пелюсток.
6. 1 липня – Джулая. Молодіжне свято. Саму назву взято із відомого хіта «Uriah Heep» – «Липневий ранок». У ніч на 1 липня до Чорноморського узбережжя з’їжджається молодь із усієї країни, танцюють і веселяться на пляжі до ранку, зустрічають перші промені липневого сонця. По радіо і телебаченню увесь день крутять легендарну пісню.
Традиції
«Баба Марта бързала, мартенічки вързала…»
Якщо, наприклад, в Росії прийнято проводжати зиму, то в Болгарії – зустрічати весну.
Символом березня в цій країні вважається «мартеніца» – дві китички із білих та червоних ниток, які люди дарують один одному, як символ радості та здоров'я. До них іноді прив'язували срібну або золоту монету. Мартеніци виготовляють жінки напередодні свята. За традицією їх прив'язують на руки, ноги, шию, пояс, верхній одяг і носять на тілі протягом трьох, дев'яти або 25 днів. Потім знімають і ховають під камінь. У деяких районах Болгарії їх чіпляють на зазеленіле у дворі плодове дерево або закидають на дах будинку. Нерідко мартеніци носять доти, доки не побачать першого весняного птаха.
Сховавши мартеніцу під камінь, наступного дня по ній ворожать про плідність худоби. За повір'ями із Пірінського краю, комаха, що прилипла до мартеніци, обіцяє успіх у цій справі.
За традицією в одних районах Болгарії мартеніцу прив'язують на зап'ястя дітям і дівчатам, а чоловікам – на мізинець або ж ховають її під шкарпеткою або поясом. В інших районах жінки прикріплюють мартеніцу на груди: дівчата – з лівої сторони, заміжні жінки – з правої. Так, подивившись на розташування мартеніци, одразу можна було визначити, вільне серце жінки чи ні. У деяких районах Болгарії колись дівчата виготовляли спеціальні мартеніци для своїх наречених. Найважливіше послання, вкладене до цієї прикраси те, щоб воно принесло здоров'я та довголіття, адже червоний колір – символ щастя і радості, а білий – здоров'я.
Традиційні доповнення до мартеніц у наші дні сприймаються суто декоративно. Людям відома первісна роль блакитних намистинок або навіть часточок часнику: вони захищають від злих сил або пристріту. Насамперед, прикріплена до них монета символізує побажання про благоденство. А для усіх діточок найпривабливішими є мартенічки із усілякими фігурками, наприклад, зайчика, ведмежати або кошеняти Прикріплювали цей яскравий виріб на верхній одяг або зав'язували на ручку дитини примовляючи: «Баба Марта бързала, мартенічки вързала: мораві, зелені, белі і червені».
Саме виготовлення мартеніц користується особливою прихильністю та пошаною серед дітей і літніх людей. Так, вже з середини лютого у багатьох школах організують виставки і конкурси мартенічок, виготовлених дітками. Першого березня ця своєрідна продукція урочисто дарується батькам, братам, сестрам і близьким.
Тож мартеніца – це своєрідне привітання новому сонцю, що пробудилося навесні, та новому життю у природі, що відроджується. Цікаво, що такий же звичай існує в багатьох інших балканських країнах – у Румунії, Молдові, Македонії.
Кухня
Завжди на столі чорба і баниця
Болгарська національна кухня відрізняється великим розмаїттям страв і популярна у багатьох країнах Європи. Вона близька до кухні інших країн Балканського півострова.
За сніданком болгари зазвичай п'ють каву по-турецькому з пшеничним хлібом, маслом і джемом. Рідко вживають на сніданок м'ясо. Багато хто віддає перевагу вранці кислому молоку, кефірові або іншим кисломолочним продуктам.
Двічі на день – на обід і вечерю – болгари їдять гарячу їжу. Дуже люблять гарячі і холодні закуски. Серед останніх дуже популярні овочеві салати. Їх подають у будь-яку пору року на обід і вечерю як самостійну страву, а також як гарнір до других страв.
Болгарію часто називають країною овочів. Вони у пошані у болгар у будь-якому вигляді: смажені, тушковані, відварні, мариновані, солоні. Причому болгари чудово поєднують їх з м'ясними, борошняними, рибними та молочними продуктами. Дуже популярні страви з фаршированих овочів.
Кухня болгар нараховує десятки рецептів супів. Національна болгарська страва – чорба (суп). У народі про неї кажуть так: «Добре, коли є чорба на столі, нехай вона буде навіть з каменю, але вона допомагає легко з'їсти решту». З перших страв також популярний курячий бульйон з жовтком, суп з кабачків, розсольник, суп-пюре з овочів та м'ясних продуктів.
З м'ясного болгари віддають перевагу свинині, баранині, яловичині, домашній птиці. Способи теплової обробки м'ясних продуктів різні, однак переважає, як і при обробці овочів, тушкування. М'ясо і овочі зазвичай тушкують, додаючи гострі приправи,– цибулю, часник, перець, оцет, м'яту, петрушку. Для тушкування і смаження використовується головним чином рослинна олія, рідше – вершкове масло і свинячий жир.
Національною стравою є гювеч. Це рагу із свинини і баранини, які тушкують у духовці разом з горошком, картоплею, свіжою паприкою та зеленою квасолею. Його подають на стіл у глиняному горщику.
Те, що румуни називають «мітітей», відоме болгарам під назвою «кебабчета». Із суміші баранячого та яловичого фаршу формують невеликі ковбаски, обсмажують їх на решітці і подають з гарніром з нарізаної соломкою картоплі, цибулі, томатів, свіжої паприки з пшеничним хлібом.
Інші улюблені страви болгар – кішкавал (овечий сир), луканка (плоска твердокопчена ковбаса), кастарма (в’ялене козяче м'ясо), лютениця (гострий соус із солодкого перцю), баниця (листковий пиріг з овочами і бринзою) тощо.
Підсолену баницю з кислим молоком їдять у Болгарії як самостійну страву. За популярністю серед населення країни вона може зрівнятися з борщем в українців.
Не дивно, що скрізь на болгарському столі можна побачити помідори – за їхнім виробництвом Болгарія посідає перше місце у світі. Помідори, баклажани, перець всіх видів, цибуля, часник, запашні трави і прянощі, маслинова та соняшникова олії, фрукти, горіхи, рис, риба та усе, що дає людині море, овечий і козячий сир, кисле молоко, йогурт – ось основні компоненти, що використовуються у кухні.
Болгарська кулінарія не визнає молочних супів, круп'яних страв, неохоче їдять болгари страви з котлетної маси, холодник, борщ, сирники. З хліба віддають перевагу білому.
Болгарія здавна вважається країною вин. У кожному виноробному районі є свої знамениті напої.
Пропонуємо вам приготувати одну з традиційних болгарських страв, яка відома далеко за межами країни і користується великою популярністю у нашому регіоні – баницю з бринзою.
Вам будуть потрібні:
1кг борошна,
400 г бринзи,
4 яйця,
1 склянка кислого молока,
1/2 ч. ложки харчової соди,
100 г вершкового масла,
сіль
З борошна, солі і 1,5 склянки води замісити круте тісто, розділити на шматочки по 20 г. Витримати годину, після чого розкачати прямокутний пласт завтовшки 1 мм. Змастити кожен шар розігрітим маслом і сумішшю з яєць, соди, молока і бринзи. Згорнути в рулети, покласти їх на змащений маслом лист рядами або у коло. Випікати при помірній температурі до одержання золотавого кольору. Вийняти з духовки, збризнути розігрітим маслом і водою.
Ваша рум'яна, запашна і надзвичайно смачна баниця готова. Смачного.
