Українство в Одесі значно відстає у задоволенні своїх національно-духовних потреб. І українцям потрібно звинувачувати не якісь зовнішні чинники, а власну пасивність… Ця думка прослідковувалася в багатьох виступах представників одеської інтелігенції – учасників балу, присвяченого 100-річчю «Одеського Українського Клубу».
– На жаль, українська громада, як і інші громади міста, постраждала від тоталітарних режимів і пережила не кращі часи, – сказав, звертаючись до учасників урочистостей, начальник управління молодіжної та сімейної політики міськради Андрій Юсов. – І сьогодні ми струшуємо пил із забутої, але надзвичайно насиченої сторінки історії. «Одеський Український Клуб» відроджується. Це свято усіх одеситів та усіх громадян нашої країни.
Про важливість поновлення «Одеського Українського Клубу» говорили у своїх виступах також депутат Одеської міської ради Наталя Чайчук, єпископ Одеської та Балтської єпархії УАПЦ панотець Яків, режисер Сергій Проскурня, директор креативного бюро "Лягушка" Зоя Казанжи, відомий літератор, віце-президент українського «ПЕН– клубу» Оксана Забужко, представники духівництва та громадських організацій міста.
– Перші загальні збори організації відбулися 11 (24) квітня 1910 року, – нагадав присутнім викладач історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Володимир Полторак. – Головою «Одеського Українського Клубу» обрали відомого одеського лікаря Івана Луценка. Серед його старійшин були голови закритої "Просвіти" Михайло Комаров та Олексій Панченко. Клуб проіснував три роки. Тодішня міська адміністрація припинила його діяльність, повважавши цю організацію «незручною, тому що вона виступає, на їхню думку, із антидержавними гаслами».
Учасникам урочистостей була також надана можливість ознайомитися із виставкою раритетів – друкованими виданнями столітньої давності з зібрання Тараса Максим’юка, що розповідають про історію українського руху в Одесі. З концертною програмою виступили Камерний хор Одеської державної академії ім. Нежданової під керівництвом хормейстера Галини Шпак, лауреати багатьох міжнародних конкурсів – віолончелістка Наталя Хома та піаніст Володимир Вінницький – у минулому львів’яни, а сьогодні громадяни США.

























