Святковий фестиваль на Івана Купала в Ізмаїльському районі став уже традиційним. Цього разу самодіяльні колективи зібралися на березі Дунаю.
У гості приїхали вокальні колективи із сіл Кислиця, Нова Покровка, Першотравневе, Стара Некрасівка, Муравлівка. Чекали й утконосівських дівчат, та, мабуть, щось не склалося. А шкода. Свято вийшло на славу.
Були хоровод, задушевні пісні українською, російською, молдавською мовами. І, мабуть, саме тут, на березі великої європейської річки, найгостріше відчувалося, наскільки єдина водночас різноманітна Бессарабія, яка згуртувала воєдино і поріднила різні культури. Причому кожна народність зберегла самобутність традицій і звичаїв…
На фестивалі порадувала дебютом юна Настуся Ращенко з Ізмаїльського центру національних культур. Їй, яка тільки недавно разом з батьками переїхала до міста із села Першотравневого, де вона активно займалася у місцевому Будинку культури, вдалася роль «русалоньки»ведучої. Вона перед виступом кожного колективу розповідала про те, як наші прадіди та прабабусі відзначали це свято і як у наших краях, у бессарабських селах, і далі зберігають, передають молодим поколінням стародавні традиції.
Був і ще один дебют – вперше на рівні району виступив вокальний дівочий ансамбль «Купава», яким керує Антоніна Кобець зі Старої Некрасівки. Співачки вразили академічною чистотою голосів, виконавши кілька народних пісень.
Втім, кожен колектив вніс свою частку в те, щоб свято, що стало вже традиційним, розкрило якнайповніше Божу красу довколишнього світу…
А потім полетіли в річкову воду віночки…
И плывут веночки
По реке Дунаю,
По реке Дунаю,
К морюокеану,
Чтоб узнать на воле,
В чем же бабья доля.
Було, звичайно, і багаття, через яке слід було перестрибнути і загадати бажання. Дай Боже, щоб бажання ці здійснилися для селян, які вміють і відпочивати на славу, і трудитися.
