Фестивалі

І жити хочеться!

Третій тур поліетнічного обласного фестивалю «Дивокрай» під патронатом голови Одеської обласної держадміністрації Едуарда Матвійчука з успіхом пройшов у Татарбунарах напередодні святкування 20­річчя незалежності України. Його головна мета – підтримка народного мистецтва, популяризація творчості представників усіх національностей, що мешкають в області, – була досягнута.

До початку фестивалю, в якому взяли участь творчі колективи з південних районів області, постала до огляду виставка народного мистецтва. Багато глядачів зібрав куточок Катерини Лунгу із села Долинського Ренійського району. Килими ручної роботи та вишивка викликали захват. Перші роботи виготовлені ще в 1895 році родичами Катерини. Цікаві речі зі шкіри – вази, браслети майстрині з Ізмаїла Ганни Романенко, ляльки­обереги Марини Павлової з Татарбунар і Раїси Співак із Кілії. За три роки своєї творчості вона виготовила сотні ляльок, багато з яких сьогодні «живуть» навіть в Америці. Про творчість Раїси знято два аматорські фільми «Мелодія душі». Плетива гачком привезла Людмила Козіна із села Новоіванівки Арцизького району, а художник із цього ж села Віктор Арнаут – свої картини.

Вітаючи учасників фестивалю, заступник начальника управління культури і туризму облдержадміністрації Дмитро Флоров так охарактеризував значущість великого заходу:

– Цей фестиваль – наша обличчя. Він відобразить те неповторне, чим ми цікаві світові.

А відкрила його своїм чудовим виконанням пісні юна співачка школярка Катерина Гац. Наступні виступи самодіяльних артистів високо оцінили самі глядачі. Вражали й сценічні костюми.

Яскраво показали свої здібності самодіяльні артисти із села Семенівки Білгород­Дністровського району, танцювальний колектив «Талісман» і чоловічий вокальний ансамбль «Рута» з Кілійського району. Порадувала своїми вокальними даними ізмаїлка Євдокія Натовська. Гарячі оплески були реакцією глядачів на чудовий виступ фольклорно­етнічного ансамблю пісні й танцю «Узвор» із Болградського району.

А на площі в болгарське хоро були залучені всі, хто побажав. В утвореному величезному колі танцювали й дорослі, і діти. Було гамірно й весело. Один із найстарших жителів села Дмитрівки, активний учасник художньої самодіяльності 81­річний Степан Степанович Чепрас із вдячністю відгукнувся про всіх засновників і організаторів такого чудового фестивалю.

– Він, – говорить Степан Степанович, – сил і бадьорості додає. Жити хочеться!

Наталя Григорівна Кожу­харенко – голова райдержадміністрації, депутат обласної ради й велика шанувальниця народних талантів, у якої самої сильний співучий голос, прийшла на фестиваль не тільки як офіційна особа. Вона всіляко сприяла успішному проведенню такого відповідального масштабного заходу. Всі численні учасники фестивалю були тепло зустрінуті – і цьому активно сприяли працівники районного Будинку культури, безпосередньо його директорка Вікторія Назаренко. Святкувальників безкоштовно нагодували. Наталя Григорівна Кожухаренко привітала всіх із 20­річчям незалежності держави й подякувала за те, що відвідали край Татарбунарський та покуштували його коровай. Із вдячністю згадала добре ім’я Героя Соціалістичної Праці земляка Василя Захаровича Тура, зусиллями якого район розквітнув і став далеко відомим.

– Ми сильні, – сказала Н.Г. Кожухаренко, – коли ми разом. Тільки в єдності ми досягнемо будь­яких висот.

Таїсія БАРАНОВА,

спецкор «Одеських вістей»,

м. Татарбунари

Фото Марини УЛЯНКІНОЇ

До квітки квітка

Чотири колективи Одещини репрезентували Україну на міжнародному етнічному фестивалі, який пройшов у місті Галац (Румунія). Цей культурний форум був організований міжнародною організацією «Єврорегіон «Нижній Дунай» і зібрав представників усіх етносів, що населяють прикордонні райони Румунії, Республіки Молдова та України.

– Ми в’їхали в Галац і відразу побачили, що нас тут нетерпляче чекають – усюди були яскраві афіші, що розповідали про фестиваль, – ділиться враженнями художня керівниця Котловинського будинку культури Ніна Дейнека. – Не сподівалися, що на наш концерт прийдуть тисячі глядачів. Після виступу, коли нам були запропоновані екскурсії по місту, підходили незнайомі люди й тепло дякували за подароване свято.

– На фестиваль зібралися шістнадцять різноманітних колективів, – веде розповідь далі керівниця вокального ансамблю молдавської народної пісні «Церенкуца» Ренійського будинку культури Галина Нікіта­Куля. – Нашу країну репрезентували український, російський, гагаузький і молдавський колективи. Учасники ансамблю «Чорномор» із Южного зривали шквал оплесків – глядач одразу полюбив хвацьких козаків. А наші «російські матрьошки»? Для поїздки до Румунії колективи старообрядців «Сударушка» і «Журавушка» зі Старої й Нової Некрасівок Ізмаїльського району об’єдналися й виступили «на ура». Величезне зацікавлення викликали гагаузькі колективи із с. Котловина Ренійського району – «Севда гюлю» і «Чали кушу»: крім танців і пісень, вони показали глядачеві дуже гарний обряд весільного знамена. І, звичайно, особливо тепло зустрічали румуни наш молодий молдавський вокальний ансамбль «Церенкуца».

– Багато колективів представила Румунія, – далі ділиться враженнями Н. Дейнека. – Ми побачили чудові виступи греків, ромів, македонців, грузинів, турків. Нам було приємно побачити, що в Румунії є навіть український ансамбль «Задунайська січ». Що примітно, всі творчі колективи в Румунії створені при національно­культурних товариствах, які провадять велику роботу. Одним із незабутніх моментів фестивалю стала костюмована хода вулицями Галаца – це було дуже барвисте видовище! І ми, учасники багатонаціонального форуму, і жителі Галаца, на власні очі побачили, у якому цікавому краї всі живемо, – наскільки яскрава та прекрасна кожна квітка в нашому етнічному букеті.

Що ж, фестиваль удався й досягнув головної своєї мети: формування єдиного культурного простору у Придунав’ї. Це одне із завдань, що його ставить перед собою міжнародна європейська організація «Єврорегіон «Нижній Дунай».

Антоніна БОНДАРЕВА,

власкор «Одеських вістей»

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті