(З життя видатних людей)
Генріх Герц
(1857 – 1894)
Думка фахівця
Славнозвісний фізик Генріх Герц замолоду полюбив токарну справу. Коли майстер, який вчив його, через багато років дізнався, що Герц став професором, він невдоволено хитнув головою.
– Шкода, з нього вийшов би першокласний токар.
О.М. Ляпунов
(1857 – 1918)
Нічна творчість
Відомий російський математик О.М. Ляпунов почав писати свою фундаментальну працю «Про форми рівноваги обертової рідини» зовсім молодим. Якось він довго не міг розв’язати систему диференціальних рівнянь: заважав гуркіт екіпажів на вулиці. Тоді Ляпунов вирішив зробити це вночі, коли ніщо не перешкоджатиме, і справді швидко розв’язав задачу. Після цього випадку математик сорок років підряд працював уночі, вдень спав.
К.Е. Ціолковський
(1857 – 1935)
Малина на Марсі
Свою останню лекцію в Калузькому аероклубі К.Е. Ціолковський прочитав усього за два місяці до смерті.
– Утік від лікарів! – мовив він, входячи в аудиторію.
Ціолковський дістав з кишені рукопис, передав одному курсантові й сказав:
– Читатиме він, а я посиджу і, коли буде щось незрозуміле, поясню, адже мені з вами легше, ніж у ліжку.
Після лекції хтось із майбутніх льотчиків вигукнув:
– Як багато ви знаєте! Аж заздрість бере.
Вчений сумно відповів:
– Я маю заздрити вам, а не ви мені. Адже те, що ви за кілька годин почули в школах та вузах, у мене забрало багато років важких роздумів. Коли б ми з Мічуриним вчилися у ваших умовах, ви б тепер кожного вихідного дня літали на Марс та їли малину завбільшки з кавун.
