Нагромаджувати чи накопичувати?
Преса й ефір віддають перевагу другому, очевидному, тому, що за звучанням воно ближче до рос. накапливать.А як має бути насправді?В усякому разі аж ніяк не накопичувати, бо це слово походить від копичити,а воно є точним відповідником рос. копнить,тобто набрасывать что-л. вкучу, подобную копне.Як нічого спільного не мають у своєму значенні рос. копнитьікопить,так не мають нічого спільного між собою і слова накопичувати – накапливать(від копить). Хоч перекладний словник подеколи, всупереч етимології слів, таку спільність дозволяє: його вкладачів теж більше турбує справа «зближення» мов, аніж логіка викладу.
Тепер – про нагромаджувати, нагромадити. Це дієслово, вжите в прямому значенні, тісно пов’язане з поняттям простору (нагромадити стільки-то сіна з такої-то площі), а в переносному – як з простором (навколишнім середовищем), так і з часом (Там засіли всі мої папери, які в мене нагромадилисяз 1847 року – Куліш). Тому:
Рос. Укр.
накапливать капитал нагромаджувати капітал
накапливать экспонаты збирати (призбирувати) експонати
накапливать деньги складати (відкладати, збивати) гроші
накапливать знания здобувати знання,
набиратися знань
накапливать опыт набувати (набиратися) досвіду
накапливать товары нагромаджувати (скупчувати)
товари
накопилось много зібралося багато пороху
пыли (пилу)
накопилось много набралося (назбиралося)
работы багато роботи
Друге значення дієслова нагромаджувати, нагромадити пов’язується нез простором і часом, а з певним місцем. Тому серед його синонімів – наки́дати, понакидати, навалювати, навалити, понавалювати. Можливе також накопичувати, понакопичувати, але це тільки тоді, коли йдеться про щось накидане безсистемно хаотично (рос. відповідник – нагромождать, нагромоздить). Це – в прямому значенні. Що ж до переносного, скажімо, нагромождать слова, то тут відповідниками виступають інші дієслова. Зокрема, городити (Нагородить [слів], що й на вуха не патягнеш – приказка), гатити, нагатити (нагромоздить лишнего – нагатити зайвого).
Надавати чи подавати?
Сучасні літератори не бачать між цими дієсловами смислової різниці. А вона є.
Надавати– це (за словником Грінченка) придавать(надавати форми), предоставлять(надавати можливість), жаловать(надавати пільги).
Подаватимає конкретніше (предметніше) застосування: подавати руку, телеграму, милостиню. Але якщо його вживають у переносному значенні, то воно є відповідником рос. оказывать. Отже, треба не надавати(предоставлять), а подавати(оказывать) допомогу або просто допомогати.
Насипа́ти, наси́пати
Усі знають, що українці застосовують це дієслово як тоді, коли мовиться про речовини сипкі (наприклад, сіль чи цукор), так і речовини рідкі. Нікого не здивує, що в нас кажуть насипати борщу, хоч росіяни мають приказку Тех же щей, да пожиже влей.Саме українських традицій додержуються в цьому разі одесити (насыпать борща), хоч називають себе русскоязычными.
Обділяти, обділити
У радіонарисі про відому співачку пролунало: «Доля не обділила її талантом», – і одразу стало ясно, що автор української мови не знає. Бо обділяти, обділити– це, за словником Грінченка, разделив что-л., дать всем. Приклади: Куплю в’язку бубликів, щоб стало обділити дітей (М. Вовчок); Чи не час дари роздавати, короваєм обділяти (з весільної пісні). Якщо до обділяти, обділити додати частку не,то це означатиме не давати(не обділити чимось когось). Повторимо: обділитикогось чимось – це значить датикомусь щось; не обділити – не датинікому нічого.
Росіяни своє обделять – не обделятьрозуміють геть навпаки: обделить – не дать, не обделить – дать.
Оскільки передача була (ніби) українською мовою, то героїня радіонарису мала цілковиту підставу притягти автора передачі до суду за образу: адже автор радіопередачі на цілу Україну проголосив, що доля не даласпівачці таланту! А доля таки співачку цим талантом обділила (обдарувала, наділила),тобто талант дала!
