ЗАУВАЖЕННЯ

ДО ОКРЕМИХ ПРИСЛІВНИКІВ

Вірогідно й імовірно

Ці прислівники частенько плутають. Зокрема, вірогідно вживають там, де росіяни кажутьвероятно(очевидно, через звукоподібність). А як має бути насправді?

Насправді, то відповідником українському вірогідно в російській мові є достоверно. Бо й утворення їх однакове:

укр. рос.

віра+гідний достойный+вера

=вірогідний =достоверно

Проте дореволюційні наші словники дієприслівника вірогідно не фіксують. Українська народна мова (а саме на її основі вкладалися словники) такого прислівника не витворила, мабуть тому, що не мала в ньому потреби. Адже для відтворення поняття, закладеного в прислівнику вірогідно (те, що непідлягає сумніву), мала інші слова: достеменно(Де саме розміщено заряди, кравець достеменно знав – С. Голованівський); достотно(Лисячий сліддостотно тягнеться до нашого курника– з живих уст); достоту(Я, коли хочеш, розкажу достоту, я чоловік бувалий, знаю все – Леся Українка).

Така ситуація аж ніяк не влаштовувала тих, хто прагнув общєпонятності, тож вони й «викували» вірогідно(до війни писалося віригідно). Чи прижилося це слово? Мабуть, не дуже, бо в газетах часто бачимо: достовірно відомо, що… Тобто, в хід іде просто російське слово, сяк-так перемалбоване українськими літерами. А ще гірше буває, коли замість вірогідно пишуть імовірно, тобто замінюють те, в чому не сумніваються, на те, чому можна вірити (йняти віру), а можна й не вірити. Інакше кажучи, вірогідно й імовірно є не синонімами, а більше антонімами. Що засвідчує паралель:

рос. укр.

достоверно вірогідно,

достеменно,

достотно, достоту,

цілком певно

вероятноімовірно,

ймовірно,

можливо,

може бути

Далеко

У значенні географічної відстані цей прислівник наша мова використовує так само, як і російська: далеко до Києва, далеко їхати. Але в запитаннях, спрямованих на уточнення відстані, починаються розбіжності. Якщо росіянин спитає Как далеко́ отсюда до Киева? – ми повинні спитатияк задалеко звідси Київ?, Як завдальшки звідси Київ? (див. Прислівники виміру).

Що ж до відтворення іншихросійських висловів із прислівником далеко́, то наша мова має іншіслова:

рос. укр.

далеко за полночь ген за північ, геть за північ, аж ген

(аж геть) за північ

ему далеко йому набагато

за сорок більше,

ніж (як) сорок

он далеко не трус він аж ніяк

не боягуз

довольно далеко досить далеко,

далеченько

Дійсно

Прикметника дійсний наша мова має (дійсна військова служба, документ дійсний до…), а от прислівника дійсно не витворила. В усякому разі жодне з відомих авторам дорадянських лексикографічних джерел його не фіксує, і класична українська література його не використовує. А що тритомний перекладний словник увів це слово до своїх статей, то це лише для «злиття мов». Тому:

Росіянин скаже Українець

повинен

сказати

Это действительно Це справді

так так

Я действительно Ясправді

видел бачив