Головному редактору «Одеських вістей» Івану Георгійовичу Нєнову не звикати спілкуватися у своєму кабінеті з численними і найрізноманітнішими відвідувачами. Але ця зустріч (як у буквальному, так і в переносному значеннях) мала сімейний характер: у кабінеті головреда разом з батьками зібралися «діти редакції», молодші члени родин співробітників «ОВ».
Періодично доводиться чути, що у зайнятих з ранку до вечора роботою батьків немає часу на спілкування з власними дітьми. Але як часто дорослі говорять з малятами і підлітками про свою роботу? Що ті знають про неї, крім як про джерело доходу? Насправді такі «сімейні посиденьки» за солодким столом формують те, що заведено називати атмосферою трудового колективу або родини.
– Усього в нас 25 «дітей редакції», найменшому з них – Михайлу Віталійовичу Сочалову – поки що тільки три місяці, – говорить Іван Нєнов. – Але сьогодні у нас тут зібралися переважно школярі і студенти.
Чим сьогодні живе газета крім традиційних випусків? Дипломи і номінації, відкриття сайтівверсій іноземними мовами, організація різноманітних конкурсів, випуск книжок і буклетів – усю цю інформацію головний редактор уміло підносив своїм юним слухачам. Трохи соромлячись, діти почали розповідати і про себе, свої захоплення і досягнення. Наприклад, Максим – син головного бухгалтера газети Ніни Злацької – навчається у технікумі промислової автоматики і нещодавно посів третє місце на республіканській олімпіаді з математики. Другим дітям теж було про що розповісти: перша робота, вивчення іноземних мов, захоплення танцями… Та хіба мало цікавих і корисних занять існує!
З «офіційних осіб» на зустрічі були присутні помічник голови обласної ради Юлія Мельник (вона ж керівник молодіжної ради Асоціації жіночих організацій Одещини) та її заступник з громадської роботи Ольга Сагала.
– Важливо не тільки знати, де працюють батьки, але й уявляти, чим саме вони займаються, – заявила Юлія. – Ну й потім… ви ж тут справжні одесити, швидко познайомитеся і знайдете спільні інтереси!
– До речі, діти, а ніхто не замислювався про те, щоб зайнятися у майбутньому журналістською роботою? – поцікавився головний редактор. – Поки що у нас наймолодший журналіст – Артем Губарьков, йому 21 рік…
– Я тут 26та дитина редакції, – засміявся Артем. – Поки що набираюся досвіду, щоб, як кажуть, «у руці не здригнувся диктофон»…
Втім, амбіційна молодь одразу почала запитувати не про роботу рядового репортера, а «чим займається головний редактор». Але це жарти. Навіть якщо серед цих дітей і молодих людей немає майбутніх співробітників «ОВ», ця зустріч дала їм можливість краще розуміти своїх батьків. Робота і родина – це одні з тих «китів» на яких тримається людське життя. Добре, коли між ними є рівновага і гармонія.
