За враженнями нещодавніх років
Важливій події в історії православного народу, а саме – возз'єднанню Руської православної церкви Московського патріархату та Російської православної церкви за кордоном, що відбулася понад п'ять років тому, присвячена, зокрема, нова книжка Олега Дряміна «Исповедь под звездой Богородицы». Дане видання – подорожній щоденник керівника одного з вісьмох хресних ходів, що пройшли у 2007–2008 роках у межах програми «Під зіркою Богородиці».
Презентація книжки відбулася в Літературній вітальні Одеського будинку вчених.
Одеський поет, член НСП України Олег Дрямін – отаман Війська вірних козаків чорноморських ім. Б. Хмельницького.
Його чотирнадцята книжка вийшла з благословення предстоятеля УПЦ блаженнійшого Митрополита Київського та всієї України Володимира, а також высокопреосвященнійшого Митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафан–гела. У ній документально викладено події 2007 року, особисті враження автора.
Як сказано у вступі до видання, всі, хто брав участь у програмі «Під зіркою Богородиці», стали учасниками винятково важливої події загальнонародного життя. Хресний хід проходив за всіма правилами, урочистою ходою організованої колони людей по вулицях різних міст, із хрестом та іконами попереду.
Не дивно, що така масштабна подія зустріла як прихильників, так і супротивників. Олег Дрямін розповів:
– У той час як зусиллями істинних православних вірян робилося все можливе для возз'єднання Православної церкви Московського патріархату та Російської православної церкви за кордоном, у Європі були організації, які вишукували гроші для того, щоб перешкоджати цьому.
Перш ніж чорноморські козаки приєдналися до заходу, хресні ходи йшли вже вісім місяців. Спочатку Олег Дрямін не знав, із якою метою вони провадяться. Єдине, що було відомо, – хресний хід має дійти до Москви.
– Коли ми дійшли до Умані, – розповідає про подальші події О. Дрямін, – ми зіштовхнулися із проблемами. До храму, де нас прийняли, увірвалися якісь люди, вони принесли «ікону» Івана Грозного. За православними традиціяями ікона мусить бути освячена, а зображена на ній людина – канонізована як свята. Але цього не було. Крім того, вони внесли до храму багато незрозумілих прапорів, виголошували розкольницькі гасла. У цю мить стало очевидно, що люди діють за чужою вказівкою.
Але хочеться не акцентувати увагу на негативних моментах, а винести добрі враження, що підкреслюють важливість хресного ходу. Так, автор книжки розповів, що учасників ходу в усіх містах і населених пунктах зустрічали радо і з теплотою, хлібосольно, дехто навіть долучався до ходу.
За працю заради подолання церковного розколу особисто Патріарх Кирило подарував учасникам одеського хресного ходу копії ікони Божої Матері «Державна».
Андрій ЛОГАШЕВСЬКИЙ
Інший світ сироти Ханни
Їй лише п'ятнадцять років, а вона вже авторка роману. Юна письменниця зізнається, що писала свою книжку дуже довго. Так, тільки у 15 років можна так говорити про час.
Ганна Булатова, учениця 10–го класу Одесь–кого навчально–виховного комплексу №13 написала роман «Нічого не відчуваю», який було видано в Києві невеликим тиражем. На сьогодні, на жаль, уже продано всі примірники книжки.
Роман написано у стилі фентезі. В центрі – доля юної дівчини Ханни, яка виховується в притулку й терпить усі «принади» сирітського життя, не скаржачись і не квилячи. Але примхою долі Ханна потрапляє в інший світ, той світ, який вирішує, бути життю на Землі чи ні. І тут починається найцікавіше: несподівані повороти в сюжеті, чарівництво, перетворення і багато–багато таємниць. Але найголовніше, це прагнення героїв зробити світ чистішим, гарнішим, яскравішим і неодмінно перемогти зло.
Книжка читається на одному подиху. Сти–лістика проста і водночас насичена змістовними епітетами, яскравими образами, що робить роман іще цікавішим.
Сама авторка роману – Ганна Булатова – дівчинка неординарна, зі своєю міцною життєвою позицією, дуже обдарована, любить літературу і збирається стати режисеркою. З радістю повідомила нам, що зовсім скоро її роман «Нічого не відчуваю» знову з'явиться в продажу. Раджу всім прочитати цю книжку. Впевнена, матимете величезне задоволення. І ще точно знаю, що історія героїні Ханни не завершена, її пригоди лише починаються. Побажаємо юній письменниці натхнення і читацького визнання.
Наталія КОВАЛЕНКО, вчителька російської мовита літератури Одеського НВК №13
