До 220-річчя Джоаккіно Россіні, а також на спомин про народного артиста України Анатолія Ріхтера і доцента ОНМА ім. А.В. Нежданової Нінель Ріхтер, які виконували багато творів композитора, у малій залі Одеської обласної філармонії відбувся концерт лауреатів міжнародних конкурсів Олени Ріхтер (сопрано) та Аглаї Поліхроніді (меццо-сопрано).
Випускниці однієї школи – обидві навчалися вокалу у класі доцента Нінель Ріхтер у тоді ще Одеській державній консерваторії ім. А.В. Нежданової, подарували глядачам унікальне свято справжньої камерної музики, де є виконавець, його голос і талант, яскрава сценічна зовнішність і дуже дбайливе ставлення до творів геніального композитора. Крім того, співачки стали ще одним яскравим втіленням нашого багатонаціонального міста. Адже Олена Ріхтер належить до німецької громади, а Аглая Поліхроніді – до грецької.
Часто у концертах виконавці обирають ті твори, які, як кажуть, відомі. Так простіше і легше знайти шлях до слухачів. А Олена Ріхтер і Аглая Поліхроніді не побоялися виконати складні твори Россіні, що рідко звучать зі сцени, які були написані композитором у різні періоди його творчості. Тільки справжні професіонали можуть дозволити собі такий підхід. Не випадково торік наші землячки стали переможницями міжнародного конкурсу «Богемська рапсодія» у Чехії саме у категорії «Професіонал».
Слухачі змогли насолодитися музикою з опер «Севільський цирульник», «Італійка в Алжирі», «Семіраміда», «Попелюшка», а також почули уривки зі збірника «Гріхи моєї старості», вражаючий дует «Риболовля».
Зовсім несподіваним стало виконання Оленою Ріхтер арії сопрано із «Stabat mater» («Мати скорботна») – складного твору духовної музики, яке включають до свого репертуару далеко не всі виконавці. Разюче могутньо прозвучала арія Ізабелли з опери «Італійка в Алжирі» у виконанні Аглаї Поліхроніді.
Голоси виконавиць заповнювали простір усієї зали, а потім, відбиваючись від стін, звук знову повертався. Залишалося непояснимим відчуття того, що чудовим співачкам затісно у невеликій камерній залі філармонії. Їм час на велику сцену. Їх би точно благословив на це сам маестро Россіні – такий вимогливий до виконання кожної музичної фрази і кожної ноти. І, мабуть, чудовим був би вечір дуетів, виконаних Оленою та Аглаєю. Адже таке гармонійне, красиве поєднання голосів – явище рідкісне, мабуть, унікальне, гідне філармонійної сцени у такому багатому на співочі традиції місті, як Одеса.


























