Третя одеська виставка сучасного мистецтва «Само­врядування: культурна еволюція vs революція» відкрилася в Музеї сучасного мистецтва. Понад 60 художників із 12 країн представили свої роботи на п’яти галерейних майданчиках. 

Є така традиція японського офісного інтер’єру: у так званому по-нашому «червоному куточку» у них розміщають опудало боса, яке кожен, у міру потреби, може полупцювати, щоб «випустити пару», не переходячи на особи. Щось подібне пропонує увазі Одеська бієнале, щоправда, «опудалом» у цьому разі є важливі суспільні проблеми. Гостросоціальна спрямованість виставки, її чітка концепція дозволили втягнути мистецтво у сферу тих явищ, які зачіпають життя кожного з нас.

Можна погодитися з організаторами в тому, що подібного проекту в Одесі не бувало вже багато років. До того ж, експозиція істотно відрізняється від попередніх, які колись не були міжнародними. У ниніш­ньому бієнале беруть участь представники України, Росії, Білорусі, Великої Британії, Франції, Румунії, Німеччини, Польщі, Естонії. Серед них як молоді автори, так і відомі майстри сучасного мистецтва.

Одна з головних особливостей проекту – конкретна концепція, пов’язана з кризою ліберального суспільства та глобального капіталізму. Учасники досліджують суперечності між свободою та її обмеженнями, що виникають за будь-яких форм управління, зокрема при різних видах самоврядування. 

– Соціально зорієнтоване мистецтво для Одеси досить цікаве, бо воно дуже мало запрезентоване у нас у місті. На третьому бієнале багато робіт, які заторкають різні аспекти гостросоціальної тематики. Нас як кураторів цікавили не так особисті художні акценти, як взаємозв’язки між роботами. Іноді вони добре узгоджуються між собою, а подеколи конфліктують, і ці точки притягання й відторгнення були нам цікаві. Ми намагалися створити цілісне висловлювання, – підкреслює один із кураторів цього проекту Мирослав Кульчицький. 

Учасники представили твори, реалізовані в основних формах сучасного візуального мистецтва: фото, відео, інсталяція, об’єкт, перфоманс, акція, комп’ютерна графіка, живопис. Відома естонська художниця Кай Кальйо вперше відвідала наше місто з фотощоденником «Що більше я працюю, то бідніша стаю», який дає уявлення про те, скільки коштує бути художником протягом одного тижня. 

– Такий захід завжди цікавий. Адже це можливість познайомитися з іншими художниками та цінителями сучасного мистецтва, – відзначила вона. – Я чула реакцію на мої роботи серед відвідувачів, я трохи розумію російську мову й завжди помічаю, коли люди кажуть: «Ха! Це мистецтво? Я теж так можу!» Але тут багато й тих, хто справді цікавиться цим і розуміє, про що йдеться. 

– Але як сприймати сучасне мистецтво звичайним людям? – запитую. 

– Хто такі «звичайні люди»? – іронічно обурюється художниця. – Ніхто не є «звичайний». 

– Ну, ті, хто не пов’язаний тісно із сучасним мистецтвом, – намагаюся виправитися. 

– У сприйнятті мистецтва потрібна освіта. Я завжди про це кажу, бо працюю викладачкою сучасного мистецтва в Талліннському університеті. Люди, наприклад, звикли до живопису й очікують краси – це нормально. Але краса дуже багатогранна: це й живопис і, водночас, комерційний або фешн дизайн і таке інше. Саме освіта допомагає зрозуміти, чому це красиво, – підсумувала Кай Кальо.

На виставці представлено роботи художників, які стоять на різних ідеологічних платформах, з різними підходами. Художниця з Києва, учасниця бієнале у складі арт-об’єднання «Жовтневий проект» Лариса Бабій упевнена, що ця подія – маленький, але сильний жест:

– Одеська бієнале – це такий маленький жест, який не переходить у якісь активістські акції, але несе в собі силу. Мені подобається те, як ці жести зібрані кураторами під певною концепцією й те, як вони співіснують у світі, – говорить вона.

Слід зазначити, що на відкритті було досить людно. Це підтвердження великої цікавості одеситів до такого заходу. Можна було зустріти й чиновників. 

– Я дуже радий, що цей захід проходить в Одесі. У будь-якому європейському місті є свій осередок сучасного мистецтва. До того ж це дуже позитивно для іміджу міста і країни загалом. Моє особисте враження – є цікаві роботи із цікавим підтекстом, що міститься навіть у самій назві виставки «Самоврядування: культурна еволюція vs революція» – досить актуально в сучасному світі. Одеське бієнале – відповідь художника та мистецтва на те, що діється навколо нас, – підкреслив начальник управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської облдержадміністрації Владислав Станков.

Сам лише Музей сучасного мистецтва на Бєлінського, 5 не вмістив усіх робіт, а тому багато які твори представлено на чотирьох додаткових майданчиках – у Музеї сучасного мистецтва (Французький бульвар, 8), у галереї «Жовті велетні» Одеського художнього музею (вул. Софіївська, 5-а), «NT-Art gallery» (Лідерсівський бульвар, 5) і «ХудПромо» (вул. Жуковського, 6). Експозиція основного бієнале, за словами організаторів, проходитиме до 30 вересня.