Період напіврозпаду компетентності

Метрологічному забезпеченню у сфері медицини було присвячено чергове засідання в академічній вітальні Одеської державної академії технічного регулювання та якості.

Академік Інженерної академії Укра­їни, кандидат технічних наук Зариф Сейф­уллін, який багато років очолював ДП «Одеса­стандартметрологія», висловив серйозну заклопотаність станом справ у медичній галузі. Клініки і центри купують багато імпортної техніки. Лише от еталони для контролю точності вимірів, методики проведення досліджень, заощаджуючи кошти, купуються ними далеко не завжди. От і працюють далі, що називається, на око.

Зариф Борисович навів приклад зі здачею аналізів крові в трьох одеських лабораторіях, що розташовані за декілька кварталів одна від одної. Оскільки методики досліджень та реактиви в них були різні, результати теж виявилися надто разючими один від одного.

– За одним – я здоровий, за другими – хворий, а за третіми – ще треба уточнити, – резюмував Сейфуллін.

Втім, ректор Одеської державної академії технічного регулювання та якості, доктор технічних наук Леонід Коломієць нагадав про результати перевірки київських лабораторій. 80% виданих ними результатів не відповідали дійсності.

Аналогічна ситуація і з УЗД- та рентгенапаратами, із приладами для фізіотерапії. Хоча за європейськими стандартами на кожному медичному приладі повинні працювати і лікар, і інженер-експлуатаційник. Втім, деякі пострадянські країни, зокрема Туркменистан, вже врахували допущені помилки. Тепер до цієї країни прилади без усього набору метрологічного забезпечення не ввозяться.

– Багато клінік купують прилади для термічного лікування аденоми передміхурової залози, – продовжив Зариф Борисович. – За документами потрібно використовувати одну температуру, а прилад у реальності забезпечує трохи нижчу. Чи буде вона безпечною та лікувальною для пацієнта? Питання залишається без відповіді.

Учасники зустрічі згадали минулі часи, коли метрологи були практично в кожній лікувальній установі. Саме вони відповідали за те, щоб прилади працювали чітко в діапазонах своїх паспортних характеристик. В умовах сучасної модернізації системи охорони здоров’я метрологічні служби потрапили під скорочення одними з перших. Як наслідок, не перевіряються старі прилади, та й нові купуються без проведення метрологічного аналізу.

Щоб якось виправити ситуацію, працівники Одеської державної академії технічного регулювання та якості почали розробку методик перевірки апаратури для проведення гемодіалізу та УЗД-апаратів. Про це розповів ректор академії Леонід Коломієць. Хотілося б, щоб ці знання доводили до студентів медуніверситету. Наприклад, на 4-му курсі у межах вивчення основ організації охорони здоров’я, як запропонував доктор медичних наук, професор Юрій Голубенко.

Юрій Євгенович теж згадав минулі часи, коли їм, спільно з фахівцями «Одеса­стан­дартметрології», розроблялися методики правильної роботи з оптикою. Адже око – чутливий і тонкий орган, який не терпить непрофесійного втручання. І лікарям, і працівникам оптик потрібно було допомагати розібратися в усьому різноманітті можливостей, пропонованих сучасною офтальмологією.

Зариф Сейфуллін справедливо відзначив, що в умовах стрімкого прогресу, зокрема і засобів вимірювань, медпрацівникам треба обов’язково підвищувати кваліфікацію у цій сфері. А якщо ні, то відбувається напіврозпад компетентності. Щоб подібного не відбувалося, треба постаратися хоча б у найбільших клініках відродити роботу метрологічних служб.

На завершення зустрічі диплом Почесного доктора Одеської державної академії технічного регулювання та якості був вручений З.Б. Сейфулліну.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті