У веселе й багатолюдне свято вилилося відкриття третьої – яслової групи дитячого садка у великому гарному селі Базар’янка. Гостей було багато, серед них і сільські голови сусідніх населених пунктів. 

Далеко було чутно живу музику у виконанні відомого в районі культпрацівника, композитора Володимира Сисоєва, який написав багато чудових пісень.

Базар’янський дитячий садок – це комплекс двоповерхових будинків і допоміжних споруд, простора дворова територія, палісадники із вкрапленнями яскравих фігурок милих добрих гномів, ігрові майданчики. І – немов вартові цього променистого світу дитинства, по обидва боки від центрального входу, – розкішні, вищі дахів берези, що бринять уже пожовтілим, але все ще не облетілим листям.

Жодної манірності, навмисної стриманості. Всюди витав дух свята, такого очікуваного мамами, змушеними досі сидіти вдома зі своїми дворічними чадами: яслової групи в дитячому садку не було. І ось тепер здійснилося: від сьогодні їхні малята теж стали вихованцями «Берізки». 15 дворічок будуть відвідувати третю групу, закривши на тому наявну до цього дня чергу. Хоча, як сказала рвучкого характеру, справжній «вічний двигун», сільський голова Світлана Бурдужа, «хто знає, народжуваність зростає, життя налагоджується, тож необхідність іще в одній групі явно передбачається».

Тим часом, покладалося б село лише на підтримку зі сторони – сьогоднішнє свято напевне відбулося б багато пізніше. Але третя група стала дітищем спільним – ра­йону, області, сільської влади, депутатів, активу громади, чуйної до будь-якої доброї справи. Але більше за всіх вклало в реалізацію цього проекту базове господарство – ВАТ «Чорноморська перлина». Не випадково багато разів цього святкового дня називалося ім’я його керівника Євгена Ігоровича Олейникова. Говорили навіть, що в Базар’янці багато чого не було б, якби не він. Вельми достойний чоловік! Але ж, як зазначив перший заступник голови райдержадміністрації Анатолій Чиханцов, що приїхав вітати базар’янців, господарств багато, та далеко не всі беруть участь у розвитку інфраструктури своїх сіл. У народі це ще називають без натяків скупердяйством…

А свято справді вийшло світлим, радісним, без довгих промов. Коротким було й вітальне слово сільського голови, яка виразила глибоку вдячність районній владі, голові райдержадміністрації, депутатові Одеської обласної ради Наталі Кожухаренко, голові районної ради Ва­лентину Кравченку, працівникам фінуправління за підтримку у вирішенні багатьох питань громади. І, навівши за приклад Татарбунарський район, а для більшої наочності – рідне село, додала: 

– Що б не казала опозиція, я вважаю: ніж злобувати та критиканством займатися, краще б єдиним кулаком та в одному запрягу з усіма життя будувати, а то самі балачки.

У будинок увійшли під звуки маршу після благословення настоятеля храму отця Олександра, а до нової яслової групи, що розмістилася на другому поверсі, – після гучної церемонії, під оплески та вигуки «ура!», перерізання сільським головою Світланою Бурдужею та головою райради Валентином Кравченком символічної стрічечки. А відкрив символічним ключем двері Євген Олейников. Скільки світла й простору в затишній спальні, в музично-ігровій залі з новими великими вікнами! У цій залитій сонцем залі діти показали гостям свій веселий концерт і прийняли подарунки від керівників району, базового господарства, що нерідко бувають тут, депутата районної ради, громадської активістки Таміли Кошельник, батьків, завжди готових допомогти «Берізці».

Одна з матерів, що виступали, Лариса Колодинська, висловивши спільну думку присутніх тут мам і бабусь, сказала: 

– Усе, що сьогодні робиться, вершиться, – тільки розбудова. Ми – щасливі.