Незважаючи на наявність в Одесі великої кількості засобів масової інформації, городяни вочевидь недостатньо поінформовані про діяльність міських і районних органів влади. Під час нещодавнього соціологічного дослідження лише 3-4 відсотки опитаних обрали в анкетах відповідь “знайомий добре”. Цей несподіваний акт було обнародувано під час засідання за “круглим столом” “Поінформованість населення про роботу міської влади”, яке провело управління інформації Одеської міськради.
До “круглого столу” було запрошено представників депутатського корпусу та органів самоврядування Одеси, представників політичних партій, громадських організацій, засобів масової інформації, політологів і соціологів. З результатами дослідження присутніх ознайомила співробітник Інституту соціальних наук ОНУ, кандидат соціологічних наук Оксана Личковська.
Рівень поінформованості людей про ті чи інші події – це не просто ступінь їх поінформованості або непоінформованості, відзначила пані Личковська, а досить складний феномен, який залежить як від змісту тієї інформації, яку вони отримують, так і від міри їх залучення до цього процесу, що відображений в даній інформації. Безперечно, люди краще засвоюють конкретну інформацію, пов’язану з їх повсякденним життям і потребами. Чим корисніша інформація для реалізації мети людини, тим активнішим буде пошук такої інформації і тим вищим буде рівень поінформованості. Зі сказаного виходить, що поінформованість або непоінформованість людини – це не стільки характеристика її інтелектуальних особливостей, скільки тієї реальної ситуації, в якій вона перебуває. Дослідження показало, що значна частина населення міста взагалі не цікавиться діяльністю влади і повністю занурена у свої проблеми – так відповіли 38 відсотків опитаних! Правда, подібну пасивність соціологи спостерігають не лише в Одесі, але і в Києві, Харкові, інших великих містах, до того ж протягом ось уже десяти років. А це не може не непокоїти: при такій інертності населення всі реформи приречені на неуспіх. Адже добре поінформована людина – це не просто освіченіший індивідум, але, перш за все, соціально активний, який сприймає інновації, який цікавиться життям свого міста і регіону, тобто той уявний “ідеальний громадянин”, до якого завжди апелює влада.
- При цьому, - підкреслила О. Личковська, - більш висока поінформованість зовсім не означає більш високу оцінку дій тих чи інших органів влади, а свідчить лише про те, що даний орган влади дуже тісно пов’язаний з життям городян і, звичайно, викликає більш пильну зацікавленість…
Звичайно, соціологи цікавилися джерелами, з яких одесити отримують інформацію про діяльність міської і районної влади. Більша частина населення (79 відсотків) на перше місце поставили телебачення. Цифра ця ідентична кількості користувачів телебачення в Україні загалом. На другому місці щодо популярності стоять газети (46 відсотків), на третьому – радіо (34). Невисока питома вага респондентів, які називають власний досвід як основне джерело інформації про діяльність міської влади – таких 8 відсотків. Ще менша категорія громадян, для яких основним джерелом інформації став інтернет (4 відсотки).
Порівнюючи показники трьох перших джерел, соціологи звертають увагу на ті цікаві обставини, що телебачення дивляться всі респонденти – як поінформовані, так і непоінформовані. У той же час поінформовані значно частіше читають газети, слухають радіо і особисто спілкуються з представниками органів влади. Соціологи вважають, що основна потреба, яку сьогодні задовольняє телебачення – це перш за все відпочинок і розваги. У пошуках інформації люди частіше звертаються до газет.
Кажучи про скромні показники поінформованості одеситів у справах органів місцевого самоврядування, пані Личковська зазначила: те, що лише 3-4 відсотки респондентів обрали в анкеті відповідь “знайомий добре” не означає, що решта – 96-97 відсотків не знайомі з діяльністю міської і районної влади взагалі. Тому що в анкеті була і така оцінка: “знайомий в загальних рисах”. І якщо скласти оцінки перших і других, що цілком логічно, то картина виходить дуже оптимістичною, хоча і вона далека від бажаної. Найкраще одесити знайомі з діяльністю міськвиконкому (40 відсотків), гірше – з роботою райдержадміністрації (33) і міської ради (29). І вже зовсім погано – з діяльністю депутатів, які були обрані від округів, де мешкають респонденти: 16 відсотків з нею знайомі, а 78 відсотків – ні.
Відповідаючи на запитання про конкретні заходи, які здійснено міськими і районними органами влади і запам’яталися городянам, респонденти назвали: ремонт доріг, благоустрій міста, ремонт будинків (31 відсоток), культурні заходи, зокрема міські свята, виставки-ярмарки і концерти (23). А ось соціально-орієнтовні заходи (допомога ветеранам, інвалідам, малоімущим) і навіть відкриття бюветів назвали рекордно мале число опитаних – відповідно 6 і 5 відсотків…
Схоже, результати соціологічного дослідження виявилися для міської влади малоприємним сюрпризом. Як повідомив начальник управління інформації Одеської міськради А. Зарічанський, спеціалісти управління мають намір внести низку серйозних корективів до своєї роботи. Зокрема, планується передувати опитуваннями всі рішення міськради, які будуть безпосередньо стосуватися інтересів широких верств населення.
