Сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація. Парадоксальність її полягає у тому, що рішення, ухвалені або схвалені більшістю громадян, не лише не здійснюються на практиці, але замість цього цинічно ігноруються. Так сталося з референдумом, проведеним у 2000 році, коли громадяни України висловилися щодо найважливіших проблем політичного життя. Рішення не були здійснені на практиці. Більше того, вже після референдуму знову почалася дискусія, а чи потрібний двопалатний парламент, а чи потрібно скорочувати кількість народних депутатів тощо. Але ж рішення вже ухвалено. Або потрібно краще готувати референдум, або, після його проведення, потрібно здійснювати його рішення.
Далі, у 2003 році у відповідь на ініціативу Президента України було проведено широке всенародне обговорення проекту закону про внесення змін до Конституції України. Народ висловив свою думку з цього питання, і що ж сталося? Розгорнулася така політична боротьба, яка фактично знецінила це всенародне обговорення. Опозиція фактично заблокувала процес проведення конституційної реформи. Почали висуватися нові проекти конституційних змін.
Тепер, після рішення Конституційного суду, після того, як Верховна Рада більшістю голосів ухвалила позитивне рішення про конкретний варіант конституційних змін, у парламенті знялася справжня буря. Це що, розвиток демократичних засад у суспільстві? Швидше – це дискредитація демократії.
Багато соціологічних опитувань, проведених солідними дослідними центрами, говорять про низький рівень довіри громадян до державної влади та інших політичних інститутів. І, якщо у суспільстві нічого не зміниться, ця довіра падатиме. Процес відчуження суспільства від держави зростатиме. Все це негативно позначиться на електоральних настроях. Політикам необхідно пам’ятати, що за реальних умов сьогоднішнього дня реформування політичної системи не може бути одномоментним актом. Це буде досить тривалий процес, який вимагає взаємодії владних структур та суспільства. Проте, може статися так, що внаслідок цинічного нехтування політиками думки більшості громадян, люди або перестануть ходити на вибори, або голосуватимуть проти всіх. У такому випадку проведення політичної реформи буде серйозно утруднено.
В Україні діє Конституція, згідно з якою кожна гілка державної влади наділена відповідними повноваженнями. Поки ця Конституція не змінена, вона повинна виконуватися всіма громадянами, незалежно від їхнього статусу. Гадаємо, що народні депутати це знають. Президент багато разів виявляв готовність іти на компроміс з опозицією у проведенні конституційної реформи, однак кожного разу опозиція висувала нові умови. Думка громадян, висловлена на численних всенародних обговореннях, ігнорується.
Тепер склалася критична ситуація, стався публічний скандал у парламенті. Хіба народні депутати не розуміють, що якщо все-таки буде ухвалено закон про пропорційну систему виборів в Україні, громадяни просто проігнорують вибори. Вони не голосуватимуть за партії, які не турбуються про інтереси своїх виборців. Адже відомо, що посієш, те і пожнеш.
