Експерти вважають цей вид злочинної діяльності надзвичайно прибутковим. Він посідає третє місце в світі після торгівлі зброєю та наркотиками. Щорічний тіньовий обіг від страшного бізнесу – торгівлі “живим товаром” – досягає десятків мільярдів доларів. А будується він на крові і сльозах. Торгівля рабинями і сто років тому була справою дуже прибутковою. Невільничі ринки досить докладно описані і в спогадах сучасників, і в історичних хроніках, і в художній літературі.
Нині все відбувається значно простіше. І страшніше. Секс-рабинями стають молоді дівчата, які повірили тому, що у бажаному “закордонні” справді потрібні покоївки або няньки з такими чудовими даними, як у них. Хоча, втім, все буває зовсім інакше...
...Мене звуть Ганна (ім’я змінене – авт.). Я приїхала до Туреччини разом зі своїми друзями до університету для підвищення кваліфікації...
З цих слів починається розповідь молодої жінки, яка дивом вирвалася з секс-рабства у сусідній Туреччині. Її продавали 26 (!) разів. А все почалося дуже безневинно. Посидівши в університеті на лекціях, дівчата вирішили зайти до бару і відпочити, тим більше, що до цього все приваблювало. Приємні обставини, південна гостинність, приглушена музика, захоплені очі місцевих чоловіків. Дівчата замовили по склянці коли, випили – і час зупинився.
Три дні випали у них з пам’яті. Й дотепер Ганна не може згадати, що відбувалося з нею ці перші 72 години рабства. Очевидно, у напої був сильнодіючий наркотик. Коли по-звірячому побиті дівчата прийшли до тями, то з’ясувалося, що вони вже продані за три тисячі доларів. Ціна висока, тому що новенькі рабині були незайманими. Були... Зґвалтували їх незабаром після продажу. А потім били і ґвалтували неодноразово: щоб зламати волю і просто так – для розваги. Однак Ганна виявилась рабинею з характером, і її перепродали до невеличкого приморського готелю. Своїх подруг по навчанню і по нещастю вона більше не бачила. Ніколи...
- У тому готелі, куди мене продали, дівчат наших дуже багато, близько 45, - розповідає Ганна. – Географія найширша. Україна, Молдова, Росія, Румунія, дуже багато з Киргизстану. Дівчата всі молоденькі: 20 – 25 років. Сидять у підвалах, грошей їм не дають. Все, що дарують клієнти (гроші, золото) відразу ж забирають. Якщо не знаєш турецької мови і Туреччини, втекти неможливо. Психіка у всіх порушена, тому що допомоги чекати нівідкіля. Продають і перепродують нас сутенери: і турецькі, і наші.
З’ясувати місцеперебування силоміць вивезеного “живого товару” нелегко – рабинь ховають, регулярно перевозять з місця на місце. Однак в результаті воістину титанічної праці, проведеної Управлінням СБУ в Одеській області було отримано інформацію про перебування у Туреччині понад 20 жінок, котрих там силоміць утримували і експлуатували в секс-індустрії. Були отримані дані про місце їх утримання, а також про осіб, причетних до незаконного переправляння жінок до Туреччини. Інформація про місця примусового утримання секс-рабинь, а також причетних до цього “бізнесу” осіб була направлена Управлінням СБУ до Українського Представництва Міжнародної організації щодо міграції. За дипломатичними каналами дану інформацію було доведено до посольства України в Туреччині.
...У всіляких інструкціях і розповідях бувалих людей новачкам, що вперше вирушають на роботу, навчання або на відпочинок за кордон незмінним залишається настанова: “Ніколи нікому не залишайте свій паспорт. Зніміть з нього побільше ксерокопій і завжди майте їх при собі. Без паспорта ви – ніхто!”
Справедливість цієї істини у повному обсязі відчула на собі і Ганна, і її подруги по нещастю. Документи у секс-рабинь сутенери забирають одразу ж. І перепродують “дівчат” дуже часто без них. “Сутики” сподіваються, що секс-рабині утечуть від нових господарів і повернуться туди, де знаходяться їхні документи. Так відбувається дуже часто. У результаті утікачок перепродують не по одному разу, прекрасно знаючи, що вони все одно повернуться. Адже йти більше нікуди...
Анталья, Кушадаси, Ізмір – ці назви відомі нам з яскравих туристичних проспектів і рекламних роликів. Ганна “працювала” скрізь.
- Найкраще – це обслуговувати клієнтів в готелі, - відверто розповідає вона. – Готель – це рай. Можна поспати у ліжку, а не на кам’яній підлозі у підвалі, де, вибачте, всі підмиваються з однієї пляшки і тут же, у підвалі, працюють. В будинки, де ми перебуваємо у підвалах, заробляючи ревматизм, місцева поліція не піде, вона отримує свої відсотки. Та й будинок закритий: вікна, балкони на замках, штори спущені, щоб світло не пробивалося: а раптом знайдеться поліцейський, якому не платять і він схоче розібратися?..
Хороша робота, зі слів Ганни, - це 22 клієнти за добу, а то й більше. В таких випадках “працюєш” без перерви: один виходить, інший заходить. Якщо пощастить – після трьох-чотирьох годин можна відпочити. А мрія – це один клієнт, але на всю ніч. І поїсти можна, і відпочити...
Чи буває справжнє кохання з клієнтами? Секс-рабиня впевнена: рідко, але буває. Якщо клієнт забажає викупити ту, що полюбилася, то суму йому назвуть величезну: від 20 до 50 тисяч доларів. Найбільше цінуються дівчата з України і Молдови –покірні і працелюбні. Тому найчастіше домовляються із сутенером і крадуть дівчат під час дискотек або поїздок по місту. Але такі випадки поодинокі. А найчастіше буває набагато страшніше...
- Кажуть, що є місця, де добре, де можна заробляти, – згадує Ганна. – Я таких місць не знаю. Я була там, де б'ють, ґвалтують і вбивають. Дівчата падають мертві з балкона. З третього поверху. Душать спочатку подушкою, потім скидають. Так багато дівчат щезло. А в одному місці, куди мене продали, - дуже багато дівчат, вони працюють по 5 – 6 років, і їх весь час б’ють, вони всі хворі...
На сутенера не дай Боже не так поглянути або не посміхнутися – вб’ють. Якщо клієнт незадоволений - поб'ють до такого стану, що будеш лежати, не зможеш встати, а потім ще раз поб’ють за те, що не встала...
А найбільше б’ють, коли ти вагітна. В них це називається: побити, щоб вибити вагітність. Б’ють і ґвалтують...
Ганну перепродували з рук в руки. Вона потроху почала забувати російські слова, а спогади про дім поступово стиралися. Тим ціннішими були для неї ті миті, коли чужі люди ставилися до неї по-доброму.
Клієнт, який нагодував ситною вечерею і дав спокійно виспатися. Чужі люди, які принесли з дому свої речі для вагітної секс-рабині і доставили її до лікаря. “Гарсон” (офіціант), який пригостив обідом. Добрі поліцейські в Аксараї, які пригощали рабинь сигаретами, - все це було. Але як цього було замало! А частіше – звичний шматок хліба і 100 грамів бринзи на весь день, бруд, питна вода з кранів у туалеті і нескінченні побиття. Ганні, коли вона потрапила до Туреччини, був 21 рік, але виглядала вона набагато молодшою.
- Ходовим дівчатам – “лялечкам” – в середньому 18 – 25 років, - говорить вона. – Дуже багато неповнолітніх по 15 – 16 років з України, Молдови і Румунії. Нерідко підроблені свідоцтва про народження, паспорту, де дівчатам приписано декілька років. У Туреччині правило: якщо дівчина виглядає молодшою, отже, вона старша. А виглядає старшою – отже вона молодша. Неповнолітніх дуже багато, але їх ховають. Тримають у закритих будинках і квартирах. Там зала, коридорчик і 8 – 9 кімнат. Скільки дівчат, стільки й кімнат. Якщо сусіди помітять, що занадто багато чоловіків підходять до цієї оселі, то бордель миттю переїжджає до іншого будинку. Навіщо втрачати дівчат? Ховаються ще, коли починається чищення перед Рамазаном. А після цього вже спокійніше. Адже всі все знають... Знають, що неповнолітніх крадуть вдома і нелегально вивозять до Туреччини на “роботу”. Знають, що ходять автобуси Стамбул – Анталья, Анталья – Ізмір або Кушадаси і дівчат крадуть прямо з автобусів. Це дуже дорогий бізнес...
Навіть повернувшись додому, сиві у 20 років, дівчата бояться розповідати, що і де з ними трапилось. В сутенера є адреси і телефони їхніх родичів. А раптом приїдуть і вб’ють? Тому краще сказати: я нічого не знаю, я не потерпіла, повернулася додому сама. Цей стрес залишається на все життя...
Ганну і декількох її подруг по нещастю вдалося визволити і повернути на батьківщину за допомогою УСБУ в Одеській області. Заарештовані і власники турецьких кубел. Встановлено, яким чином і за якими сценаріями відбувається вербування майбутніх жертв. Керівництво Міжнародної організації щодо міграції (МОМ) високо оцінило професійні дії працівників Служби безпеки України у справі боротьби з незаконною торгівлею людьми і визволенням секс-рабинь. У письмовій подяці представництва МОМ в Україні, направленій до Одеського обласного управління СБУ і підписану заступником керівника Представництва паном Фредриком Ларсоном відзначено високий рівень професіоналізму, відповідальності і рішучості у сфері боротьби з торгівлею людьми, припинення діяльності організованих транснаціональних злочинних угруповань, що займаються цим страшним бізнесом.
Однак про хепі-енд говорити рано. У Туреччині й інших країнах силоміць утримуються тисячі, десятки тисяч жінок, багато з яких зовсім юні. То, можливо, варто більш серйозно ставитися і до найблискучіших перспектив роботи і відпочинку за кордоном, і до звабних знайомств, що виникають там? Адже не приведи Боже пройти шлях, на якому волею долі опинилася колись щаслива студентка Ганна, яка дивом залишилася живою...
