Всі, хто заходить на центральну садибу Кодимського лісництва, приємно вражені упорядкованістю території, зеленою замрією ялин, декоративними кущами. Зі смаком облаштована й контора, де розміщені гарно оздоблені робочі кабінети, побутові приміщення.
Дане лісництво - чи не найбільше в області за територією, площа котрого займає 5 тисяч 430 гектарів. Нині тут знаходиться 14 урочищ та 16 лісових обходів. Основні породи дерев – дуб, липа, клен, ясен, черешня...
- Найголовніше для нас - це відтворення лісів, - розповідає лісничий Микола Васильович Андріяш. - Як не важко, одначе виконуємо доведені завдання із заліснення. Тогоріч молоденькі сіянці та жолудь дуба висадили на площі 26,5 гектара. Приживлюваність живців висока. Садивний матеріал - власного виробництва, його вирощуємо у лісорозсаднику...
Минулорічна осінь була сприятливою для заготівлі жолудів. Їх було, зокрема, заготовлено 18,5 тонни. 15 тонн лісництво реалізувало в інші області, отримавши за це 15 тисяч гривень чистого прибутку.
Така велика увага до лісорозведення викликана до всього ще й складною екологічною ситуацією, адже льодова стихія вразила зелені урочища на 50, а подекуди і на 70 відсотків. То ж бо за рахунок суцільних та санітарно-вибіркових рубок, лісоводи позбавляються тих дерев, котрі сохнуть.
Минулого року було таким чином заготовлено 8,5 тисячі метрів кубічних ділової деревини, котра надходить у цехи переробки держлісгоспу та на експорт. Поточного року працівники лісництва планують оновити зрубані площі на 42,5 гектара. Основну увагу при цьому тут звертають на збільшення площ дібров, оскільки дуб насамперед цінується за міцність, декоративність та довголіття.
Розроблено програму щодо вирощування високопродуктивних біологічно стійких дубів на найближчі кілька років. Програма також передбачає впровадження всього комплексу супутніх робіт. Це - заготівля жолудів, вирощування садивного матеріалу, створення постійної посівної бази дуба. У всьому цьому лісництву значну допомогу надають директор Кодимського держлісгоспу Дмитро Олексійович Подольський та головний лісничий Василь Григорович Жилко.
Одне слово, хоча у лісництві на сучасному етапі немало труднощів – урочища не занепадають. Бо в них є справжні господарі.










