Відомо, що озимина, посіяна під урожай 2003 року, вимерзла. Читачі «Одеських вістей» цікавляться, як виглядають нинішні озимі посіви. Про ситуацію на полях розповідає заступник директора Селекційно-генетичного інституту Микола Антонович ЛИТВИНЕНКО, академік УАНН.
Прописною для землеробів Одеської області є та істина, що основний хліб забезпечує озимий клин.
В складних погодних умовах при дефіциті насіння, оборотних коштів на Одещині зуміли засіяти під урожай 2003 року майже 700 тисяч гектарів озимини, а це близько до запланованої площі. По озимому клину наша область займає одне з провідних місць в Україні.
Пшениця ранніх строків посіви (до 10 вересня) зі сходами до 20 – 22 вересня, а таких посівів 9,2 відсотка, добре розкущилася, а в південних районах дещо переросла. Посіви оптимальних строків (15 – 28 вересня), яких 52 відсотки, перед входом у зиму були добре розвинуті. Посіви пізніх строків (5 – 15 жовтня), а їх 35 відсотків, перед припиненням вегетації знаходилися в стані початку кущіння.
Зимостійкість озимини залежить від вмісту цукрів у вузлі кущіння. В листопаді у пшениці ранніх строків посіву їх було на рівні 24 – 27%, оптимальних строків – 32 – 35%, пізніх, із слабким розвитком рослин – 17 – 22%. В подальшому погодні умови сприяли проходженню другої фази загартування, і вміст цукрів підвищився близько до оптимального рівня (32 – 40%). Критичні температури для добре розвинених рослин знаходилися в межах мінус 17 – 190С, а для слабких – 14 – 160С.
Критичних температур для всіх озимих культур з різним станом рослин в Одеській області до цього часу не було.
Як показали обстеження, в період з 25 по 27 січня, в зниженні зимостійкості, крім агротехнічних факторів, (попередники, строки сіву, добрива та інше) домінуюче значення набувають сортові особливості. Якщо у зимостійких сортів пшениці Альбатрос од., Українка од., Фантазія од., Вікторія од., Сирена од., Лузанівка, Ніконія, Повага та інших загальний рівень загартування на добре розвинених посівах знизився на 12 – 14%, на слабо розкущених – на 25 – 27% і слабких – на 25 – 27%, то у слабо зимостійких сортів Обрій, Одеська 162, Струмок, Федорівка – на 20 – 40% і більше.
Спеціалістам раджу обов’язково контролювати стан рослин методами відрощування монолітів або пучків рослин. Такий контроль треба проводити і після кожного різкого зниження температури до критичного рівня або виникнення інших негативних факторів зимівлі. Доцільне встановлення на полях “парничків” (дерев’яна рамка 1 м х 1,5 м, обтягнута поліетиленовою плівкою). В місцях їх установки раніше на 10 – 12 діб від дати природного відновлення вегетації можна спостерігати стан рослин на кожному полі озимини.
Такий контроль необхідний для відпрацювання тактики догляду за озимими, визначення необхідності їх ремонту.
Уже сьогодні при наявності 3 – 5 колоній мишовидних гризунів на 1 га посіву треба починати з ними боротьбу. При заселенні посівів мишами в кількості 50 – 60 колоній на 1 га втрати врожаю можуть сягати 35 – 40%, а 80 – 100 колоній можуть знищити його повністю.
В залежності від економічних можливостей господарства визначтесь із площею озимої пшениці, яку можна вирощувати за інтенсивною технологією. Це повинні бути поля з добрими попередниками (пар, горох, багаторічні трави), оптимальними строками сіву, наявністю достатньої рівномірної щільності добре розкущених рослин. На таких полях треба планувати внесення доз мінеральних добрив з розрахунку не тільки на отримання високого врожаю (не менше 5 т/га), але й з високими показниками якості зерна (1 – 3 класу).
Дослідженнями СГІ встановлено, що для досягнення цієї мети під озиму пшеницю треба вносити не менше 120 – 150 кг/га діючої речовини азоту, 40 – 60 кг/га фосфору та 50 – 60 кг/га калію.
Незначна кількість азоту внесена по мерзлоталому грунті, буде стимулювати додаткове кущіння на слабо розвинених посівах, регенерацію пошкоджених рослин та інтенсивність їх ранньовесняного росту і розвитку.
Майже третина полів пшениці в значній мірі забур’янені і потребують обов’язкового захисту з допомогою гербіцидів. На весняний період прогнозують пошкодження посівів личинками хлібного туруна, злакових мух, попелиці. Проти цих шкідників ефективні хімічні препарати – базудин, бі-58 новий, валатон, актара та інші.
Не виключається можливість розповсюдження фітозахворювань – борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та фузаріозу. Тут повинен спрацювати своєчасний прогноз.
В цілому, оцінюючи ситуацію на озимому полі області, можна констатувати відносно нормальний хід зимівлі і добрий та задовільний стан посівів.
