2888 кілометрів мальовничих берегів дарує великий Дунай народам Європи. У дитячому віці, синьооким, бачать його мешканці Німеччини. У ньому, як у дзеркалі, відображуються гострі шпилі австрійських замків, палаців та монастирів, побудованих на потопаючих у лісах схилах гір. Далі за течією ріка, набагато доросліша і сповнена снаги, ніби випускниця, починає кружляти під звуки віденського вальсу.
І ось Дунай занурюється у цивілізацію – на нього чекають залізобетонні береги, шлюзи, греблі, мости. Якої тільки архітектури не бачить він в Угорщині, Хорватії, Сербії, Румунії – від готики до модерну. Нарешті, втомлений від вражень, Дунай розливається, утворюючи тихі острови на радість болгарам.
Болгарський інженер і художник Никола Генчев Георгієв, який видав десятки книг з ілюстраціями європейських рік, фотостверджує, що всюди Дунай чудовий. Але наймальовничіший захід сонця можна побачити лише в українському містечку Рені. Тут велика європейська ріка постає в усій величі. Вигнувши стан, вона розливається морем.
Коли сонце, спускаючись до сріблястого водного обрію, потрапляє в оздобу берегів, величезне дзеркало ріки відображує хмари, розписані променями світила. Нашому погляду відкривається полотно з іще невисохлими, свіжими барвами. Шедевр художниці-природи перетворюється з кожною хвилиною – плавно змінюються силуети, відтінки. І навіть, коли червоний диск сонця щезає за лінією горизонту, небо і вода продовжують випромінювати свої соковиті барви.
Щовечора, кожний захід у Рені – неповторний. Сюди здійснюють своє паломництво художники і фотографи.
Якщо ваша душа не цурається прекрасного, завітайте до Рені – милуватися заходами сонця на Дунаї.
