- Моя донька, здавалося, не створена для хореографії. Але все ж я свою маленьку, повненьку, незграбну Іринку, дитину, яка хворіє на діабет, віддала до дитячої школи мистецтв, у клас Ірини Іванівни Желєзової, - розповідає жителька Рені Ірина Дергачова.- Минуло чотири роки. Вони були дуже складними, хореографія – важка праця. Донька кілька разів була близька до рішення відмовитися від занять. Але Ірина Іванівна вміла переконати її у тому, що кожна дитина багато чого у своєму житті може домогтися наполегливою працею… Легка хода, гарна постава, грація – мою доньку тепер не впізнають знайомі!
- Свою Наталку я віддала у клас хореографії до Желєзової у 5 років, - згадує Людмила Коваль. – Ірина Іванівна навчає дітей, насамперед, сумлінно працювати. Я впевнена, що ця якість їм дуже стане у пригоді в житті. Нещодавно було два відкритих уроки. Перший - урок класичного танцю, який у хореографії є основою основ. Ви б бачили, як працюють діти, як напружується кожний м’яз! Знаєте, на це заняття навіть дивитися було важко. Яскраві враження залишив урок народного танцю – яка палітра, які малюнки! В одну мить за командою викладача танцюристи перевтілюються то в чехів, то в румунів, то в угорців, то в циган!..
Вперше ансамбль І.І. Желєзової “Конфетті” зачарував глядачів шість років тому концертною програмою “Свято дитинства”. Її вихованці, тоді ще зовсім маленькі, виступили із звітним концертом, у якому були постановки, назви яких промовляють самі за себе: “Буратіно”, “33 корови”, “Білосніжка і 7 гномів”. Ірина Іванівна переконана: якщо в голові у дітей ще ляльки, то постановки повинні бути відповідними до цього етапу розвитку.
Минали роки, діти дорослішали, вони стали здатні передавати зрілі почуття. В репертуарі ансамблю з’явилася класика: “Вальс квітів”, “Червоні вітрила”, потім вражаюча філософська постановка “Жанна д’Арк”. Хореограф поставила номери у стилі модерн. Своїх шанувальників знайшов популярний брейк-данс – цим Желєзова теж серйозно зайнялася. У репертуарі “Конфетті” є, звичайно, і нестаріючий народний танець.
Хореографа надихає, насамперед, музика. Коли Ірина Іванівна почула адажіо Альбіоні, у неї народився образ вирослих пташенят фламінго, яких кличе небо. У чудовому танці квітки ранкової зорі виразно звучить ностальгічна нотка – близька хвилина розставання з рідним гніздом. 16-річні дівчатка, які виконували постановку “Рожевий фламінго”, зроблену на основі класичного танцю, пробуджують у душі глядача найпрекрасніші почуття, спогади про молодість, сповнену романтики та високих світлих помислів.
… Цієї весни з “Конфетті” полетить ще одна зграйка граціозних рожевих фламінго. Деякі вихованці Ірини Іванівни планують присвятити своє життя культурі. Як це вже зробили Тетяна Потрібна та Олексій Джемалієв – нині студенти Київської академії культури Тетяна займається по класу сучасного танцю, Олексій – народного.
Ірина Іванівна мріє, щоб її учні, ставши висококласними спеціалістами, неодмінно повернулися до Рені. Вона мріє відкрити у місті велику хореографічну школу.
Що ж, досі найсміливіші творчі плани Ірини Желєзової збувалися…










