Є тема, що не залишає байдужою жодну людину, - тема особистого здоров'я. Бути здоровими, уникнути будь-яких хвороб хочуть усі. І зазвичай вона заради збереження власного здоров'я та своїх близьких і любих людей, особливо при загрозі життя, що виникає у важких випадках, готова мчати хоч на край світу, до кого завгодно, і заплатити будь-яку ціну заради зцілення. Колись таке нещастя зачепило й автора цих рядків і змусило в пошуках порятунку рідної людини метатися по всій тодішній величезній країні – по всьому Союзу, навіть прагнути за її межі. Любов, віра, надія і титанічні зусилля лікарів і власні, допомогли здолати лихо.
Так, здоров'я в аптеці не купиш. Але чи можна уникнути драми, а дуже часто і трагедії, пов'язаних із хворобами? Що для цього потрібно?
Виходячи з власного досвіду, котрий підтвердив, що на будь-якому етапі життя й у будь-якій критичній ситуації людина здатна сама допомогти собі й іншій, хочу розповісти читачам про нехитрі, взагалі-то, способи збереження і зміцнення здоров'я. Відразу обмовлюся, головне – не опускати руки, вірити, що все необхідне для боротьби з будь-якою недугою в людському організмі є.
ЩОБ НЕ ДЗЬОБНУВ «СМАЖЕНИЙ ПІВЕНЬ»…
З розвалом СРСР його не дуже-то здорове, але забезпечене достатньою кількістю лікарів і лікарняних ліжок, населення одержало багато додаткових можливостей для оздоровлення. Цьому повинні були б посприяти безлічі науково-популярних книг з медичної тематики, котрі були поспішно видані і розраховані на найширшого читача, ряснота лікувально-оздоровчих центрів різних спеціалізацій, врешті, при бажанні, якщо вони співпадають з можливостями – лікування в закордонних клініках. У газетах замиготіли оголошення, що рекламують діяльність всякого роду цілителів, знахарів, екстрасенсів і т.д., котрі раніше працювали нелегально. Що ж стосується лікарських засобів, тренажерів, різних медичних виробів, то вони пропонуються з ранку до ночі всіма засобами масової інформації, причому, як вітчизняного, так і закордонного виробництва.
Здавалося б, тепер-то хвороби підуть на спад, а здоров'я населення – на поправку. Однак статистика говорить про зворотнє: рівень захворюваності з найрізноманітних показників викликає все більшу тривогу. Тож у чому справа?
Більшість з перерахованих засобів (комерційні медичні центри, тренажерні зали, лікування в елітних клініках у країні і за кордоном і т.д.) доступні далеко не всім через зрозумілі економічні причини. Лікарі ж у державних лікувально-профілактичних установах найчастіше, крім власних рук і розумної голови, інших інструментів для лікування пацієнтів не мають – бюджетні асигнування вкрай убогі, цілителі і всілякі маги – обдурюють, а майже половина лікарських засобів виявляються фальсифікованими.
Однак вихід є, тому що в людини і довкола неї все, що необхідно для збереження і зміцнення здоров'я, є. Якщо вести правильний або, як прийнято говорити, здоровий спосіб життя, то ліки навряд чи знадобляться, а харчування буде в 2-3 рази економічнішим і кориснішим, роль же тренажерів можуть виконувати і такі звичні прозаїчні предмети, як стілець, килим, ціпок, стоси книг і т.д.
Що стосується вислову «здоровий спосіб життя», то я вважаю, що він не зовсім відображує суть предмета. Адже, що для одного добре, те для іншого може бути шкідливим. Кожен організм індивідуальний, і кожній людині необхідний свій режим праці, відпочинку (згадаємо, наприклад, про «сов» і «жайворонків»), організація харчування і т.д. Якщо один, скажімо, купається в ополонці взимку і йому не страшні застудні захворювання, то іншому «моржування» не показано за особистими параметрами і може завдати тільки шкоди. Цитрусові корисні великим вмістом вітамінів, але в декого вони викликають діатез і алергійну реакцію. Є сільські жителі, котрі виросли на молоці і вживають його все життя з користю для здоров'я, а інші його взагалі не переносять і починають страждати від одного випитого кухля (нещодавно вчені відкрили ген нестерпності молока). Тому для збереження здоров'я, на мій погляд, кращий правильний спосіб життя, розроблений для кожного індивідуально. Що ж стосується вислову «здорового способу життя», то він цілком правомірний, коли йдеться про відмову від куріння, зловживання алкоголем, наркоманії, інших шкідливих людських звичок і пристрастей.
Поки людина здорова або, як говорять валеологи, перебуває в «третьому стані» (коли хвороба ще тільки зріє і не проявляється характерними симптомами), увага здоров'ю, як правило, не приділяється. При цьому ми, зазвичай, посилаємося на відсутність часу, коштів для занять собою, дехто чесно зізнається, що не вистачає сили волі, а найчастіше ми розписуємося таким чином у власних ліннощах. Однак, якщо дзьобне «смажений півень», тобто гримне хвороба, все відразу знаходиться. В багатьох, тих, хто ратує за здоров'я, є в запасі історія про те, як когось прихопила хворість або цілий букет хвороб, перед якими лікарі виявилися безсилими, і тільки звертання до нетрадиційної медицини, зміна способу життя, а також власна оздоровча система дозволили подолати лихо.
Але чи варто доводити справу до героїчних зусиль, тим більше, що вони не завжди бувають ефективними? Краще замислитися про профілактику хвороб одразу після прочитання цих рядків. Однак, перш ніж говорити про шляхи до здоров'я, вирішіть для себе таке:
- Чи готові ви кинути курити, зловживати алкоголем і т.д., якщо цим грішите? Не можна одночасно йти в протилежних напрямках, і якщо на таку «жертву» ви не можете піти, то поради, котрі запропоновано далі, можете не читати;
- Чи зможете відкинути ліннощі, налаштуватися на працю над собою, що поступово обов'язково перейде у необхідність і радість? Чи готові терпіти бурчання рідних і глузування знайомих (типу: «займаєшся тільки собою...» і «той здоровеньким помре...»), що насправді є простою заздрістю, оскільки вам це дано, а їм – ні?
- Чи вистачить волі дотримуватися не курсового нового способу життя, а постійного – до «закінчення генетичного коду» (такий діагноз було поставлено найстарішій жительці України, котра вмерла – не від хвороб! – на 114 році життя)?
- Чи здатні ви згодом з учня стати наставником, навчаючи інших правильному способу життя (оскільки це, в першу чергу, потрібно саме вам, тому що приносить глибоке задоволення, необхідне для здоров'я як фізичного, так і психічного)?
Якщо все перераховане ви сприймаєте всерйоз і маєте намір реалізувати, то здоров'я буде збережено на багато років. При вже наявних захворюваннях можливий порятунок від них за умови завзятої праці над собою, чому прикладів достатньо. Свого часу мені довелося спілкуватися з В. Дікулем, котрий відновив своє здоров'я після перелому хребта і поставив на ноги чимало потерпілих людей таким же способом, завдяки системі вправ, створеній ним на власному досвіді. Незабутній слід в пам'яті залишили лікарі М. Калініченко, котрий зумів зробити собі операцію з видалення апендиксу під час плавання, В. Давидов, котрий лікував за допомогою голодування і творив у буквальному значенні чудеса (до речі, обоє – одесити). Та й особистий досвід, коли довелося стикатися з медичною проблемою, що здавалася нерозв'язною, підтвердив: наше здоров'я залежить, насамперед, від нас самих, від того, як ми ним розпоряджаємося і чи вміємо берегти цей безцінний дар.
