Один на 100 кілометрів

Саме така пропорція розподілу судових держвиконавців (їх 376 чоловік) на всю територію нашої області. Багато це чи мало? Якщо виходити з кількості виконавчих проваджень в області (а це близько 320 тисяч на рік), то роботи у цих людей більш ніж досить. Об’єднує їх головне: у веденні судових держвиконавців перебувають ті справи, рішення яких громадяни і підприємства, організації не хочуть виконувати добровільно. І тоді беруться за справу ті, кого у нас називають державними судовими виконавцями. Що примушує їх займатися роботою, яка потребує чималих витрат нервової енергії, а часом і справжнього ризику? На це запитання відповідає Андрій СЄДОВ, заступник начальника Одеського обласного управлння юстиції – начальник відділу Державної виконавчої служби.

- Людей до нас приводить романтика, - впевнений Андрій Юрійович. – Адже робота у виконавчій службі – реальна можливість щодня домагатися торжества справедливості. Від того, як поводитиме себе наш працівник, наскільки коректно він може наполягти на втіленні у життя судових рішень, залежить дуже багато. Якщо ж враховувати і правовий нігілізм певної частини наших людей, то роботу держвиконавця багато хто цілком об’єктивно вважає дуже небезпечною Не так давно на Пастера, 58, в Одесі, у виконавчій службі Приморського району стався такий випадок: увійшов надзвичайно збуджений чоловік і щосили вдарив держвиконавця в обличчя. З’ясувалося, що наш працівник зажадав від дружини цього дебошира сплатити штраф ...

На серйозних виконавчих провадженнях присутній працівник міліції для дотримання громадського порядку, але ж до кожного виконавця міліціонерів не приставиш...

За нашими підрахунками, у цьому році у служби буде понад третини мільйона виконавчих проваджень. Вдумайтеся у цю цифру: понад третини мільйона громадян і посадових осіб не бажають виконувати рішення судів. Тобто 95% населення – незаконослухняні. Звичайно, про любов або хоча б повагу до нашої служби з боку цих людей і говорити не доводиться...

...Закон у нас виконувати не модно. Є навіть якась молодецька відважність у розповідях про те, як не прийшов до суду, не сплатив штраф. Виливаються такі “ігри з законом” у великі суми. У першому півріччі поточного року кількість боржників щодо адмінштрафу і держмита в регіоні становила 79679. Сума заборгованості 6424789 грн. Три чверті боржників виконавці змусили оплатити необхідні суми. Історія одного із стягнень – дуже повчальна.

На виконанні у першому відділі Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Одеси перебувала звичайна справа: про стягнення адмінштрафу за порушення правил дорожнього руху у розмірі 34 грн з одного громадянина нашого міста та його родича. Розлучитися з грішми добровільно боржники відмовлялися, до виконавчої служби, незважаючи на постійні запрошення, не з’являлися. Виконавець пішов до них додому, але у квартиру його не впустили. І тоді суд ухвалив рішення про дозвіл примусового входження виконавців до квартири, яка належить боржникам, з метою опису майна для погашення боргу. Коли під дверима боржників опинилися виконавці, співробітники міліції фірми “Платан”, які почали відчиняти двері, упертюхи зволили погасити заборгованість. На той час, враховуючи всі витрати на виконання та штрафні санкції за невиконання законних вимог держвиконавців, виплата склала майже 700 гривень.

- На виконавців ніде не вчать, - говорить Андрій Сєдов. - Оглядовий інститутський курс читають найчастіше теоретики, які ніде не працювали у нашій службі. Тому тих, хто приходить до нас на роботу (вища юридична освіта для таких людей обов’язкова), ми направляємо на стажування в один з районних відділів нашої служби. Навчаються вони там не менше місяця, визначаючи, чи зможуть працювати у нашій системі. Зарплата молодого спеціаліста у нас становить близько 500 грн плюс невеликий відсоток від суми виконання. Як ви розумієте, з юридичним дипломом можна знайти спокійнішу робот,у з вищим заробітком. Якщо ж говорити про відповідальність, то судіть самі: у нас документи називаються так само, як і у слідчих: постанова, протоколи. Тільки у розслідуванні - кримінальні справи, а у нас - справи, що випливають з цивільно-правових відносин.

Серед наймасовіших справ – матеріали зі стягнення аліментів. Це - одна з найскладніших категорій виконавчих проваджень. І справа навіть не в тому, що у нас їх – десятки тисяч. На жаль, багато платників ховаються, не мають постійного місця проживання, роботи, одержують “готівку”, ніде цього не фіксуючи. У нас була ситуація, коли довелося на кордоні затримувати боржника – моряк ішов у рейс, не розрахувавшись із заборгованістю зі сплати аліментів. Буває, люди виїжджають на ПМП (вони повинні у такому випадку розрахуватися до повноліття дитини), ми теж повідомляємо прикордонній службі – і їх затримують. Звичайно, найчастіше це робиться за повідомленнями родичів до виконавчої служби: ніякий комп’ютер на кордоні не втримає у пам’яті всіх платників аліментів.

На виконанні у першому півріччі 2004 року перебувала 21 тисяча виконавчих листів про стягнення аліментів. Більшість платників – люди сумлінні, і кошти на утримання дітей у більшій чи меншій кількості направляють регулярно. Але буває й інакше...

Одесит О. вперто не хотів платити гроші колишній дружині на утримання власної дитини. Навіть бравував серед друзів і знайомих: “Майже шість років не сплачую, і нічого страшного не сталося”. Проте він глибоко помилявся. Коли заборгованість за 70 (!) місяців досягла 10044 грн, держвиконавець наклав арешт на частину двокімнатної квартири, яка належала горе-таткові. Після реалізації нерухомості заборгованість з аліментів було погашено у повному обсязі. Крім цього, стягнули і кошти на оплату проведення дій судвиконавця. 525 гривень, що залишилися від продажу житла, було повернено боржнику. Мабуть, простіше було чесно сплачувати аліменти.

- Робота виконавчої служби завжди відбувається у досить жорсткому напруженому режимі. – підкреслює Андрій Сєдов. – Проте, по-справжньому “гарячі деньки” настають під час збирання врожаю. Вже недоброю традицією стає неповернення кредитів, взятих у банку під заставу врожаю.

Природно, кредитори звертаються по допомогу до нас. Біля спірного поля виставляється охорона, наша служба орендує техніку, укладає договір на збирання врожаю. Зібране зерно відвозиться на елеватор, кошти заносяться на картку держвиконавчої служби. Потім іде розрахунок з кредиторами і всіма, хто був задіяний у виконанні цієї роботи.

Раніше починалися бунти: на виконавців кидалися з лопатами, граблями, майно розтягувалося по домівках. Я розумію селян, які через недбальство керівників втрачають зароблене, але є рішення суду, ми повинні його виконувати...

У цьому році ми дуже успішно працюємо з керівниками райдержадміністрацій, до яких раніше апелювали боржники. Сьогодні, на щастя, ситуація складається зовсім інакше. Не відчуваючи підтримки своїх незаконних дій з боку влади, керівники сільгосппідприємств виявляють похвальну законослухняність, стають обов’язковішими щодо кредиторів.

Дуже серйозно ми ставимося і до погашення боргів по зарплаті. Простий приклад: заборгованість по зарплаті в ЧМП була близько п’яти мільйонів. Ми реалізовували на торгах частину майна компанії. З цих грошей розрахувалися з людьми. Сьогоднішня заборгованість набагато менша – близько 300 тисяч гривень.

Напередодні професійного свята – Дня юриста – нас часто запитують: про що ви мрієте?

Я мрію, щоб усі наші виконання були такими, як одне з недавніх, коли за п’ять днів вдалося стягнути гроші з боржника. Сума склала 16 мільйонів гривень і ні копійкою менше!

Выпуск: 

Схожі статті