РОЖЕВА ОМАНА
(Закінчення. Початок на 1-й стор.)
Є в “морозівців” і інші тости. Наприклад – “Досить брехати та красти!”. Погодьтеся, під такий тост і випити якось незручно. Насамперед, не дуже зрозуміло, до кого його адресовано. Самим собі, однопартійцям, чи що? Дивний він. Як “добрий день” посеред ночі. Втім, чого дивуватися... Або ще ось оцей – “Ми не граємо в рейтинги, ми допомагаємо людям!”. Про рейтинги, загалом, зрозуміло. В 1999-му саме соціологи не дали Морозові вийти в другий тур, хоча він дуже цього хотів і переконував усіх, що його перемога вже в кишені в соціалістів. Адже всілякі там соцопитування, на думку представників СПУ, регулярно занижували показник по Морозу. Набагато цікавіше, як це соціалісти народу допомагають. Може, прибічники кандидата від СПУ бабусь регулярно через дорогу переводять або в транспорті місцем на користь вагітних поступаються? На жаль, жодного разу таких масових актів громадянської самосвідомості за соціалістами помічено не було. А інакше як іще вони можуть допомогти... Партійною рекомендацією, чи що, або голими обіцянками, так цього люди наїлися давно, такою допомогою їх не візьмеш.
І тут втерлася нахабна думка – а може, дівчата в рожевому – група агітації Олександра Олександровича? Ось така оригінальна політична реклама. Ноу-хау свого роду. Але, висловлюючись мовою сленгу, і тут облом трапився. Бесіда з декількома молодими людьми показала, що в Києві не підтримують соціалістичної ідеї. В жодному вигляді. Не хочуть молоді жити при соціалізмі, навіть якщо він ультрасучасний буде. А рожевий одяг – це всього лише мода. Людям просто надокучило ходити в сірому або синьому, як це було раніше, при соціалізмі. Що ж до симпатій, то, на думку молоді, в Україні інші стійкі лідери народної довіри. Прізвищ їхніх не називатимемо, щоб не робити безплатної реклами. Для реклами досить і рожевої наліпки.
... А коли прийде літо 2005-го, про рожевий колір, найімовірніше, забудуть. Може, в червоне почнуть одягатися всі поголовно, на втіху Петрові Симоненку. Або в бузкове. Забудуть і про те, що був на виборах 2004-го такий собі “рожевий” кандидат. Йому пощастило з модою – “профільний” колір усе-таки. Та навіть мода не допомогла Олександрові Морозу здійснити свою давню мрію – стати Президентом України. Постарається забути про це і сам екс-кандидат. Але, найімовірніше, не зможе. І стане він літо минулорічне згадувати, знову соціологів звинувачувати в підтасовуванні рейтингів, та знову говорити про впевненість у майбутньому. Певність-то прийде, але без Олександра Олександровича. Це вже буде інша історія.
Є. ДАШКО
ПОЛІТИК З НЕПРАЦЮЮЧИМ ОБРАЗОМ
Вона зробила, мабуть, найкарколомнішу кар’єру серед українських жінок. Зовні схожа більше на дружину бізнесмена, ніж на людину, що впливає на політичний клімат в нашій країні. З її ім’ям пов’яза-но декілька скандальних справ, а Генеральна прокуратура України вважає питанням честі довести її причетність до низки дій, що йдуть в розріз із законністю. Серед співгромадян іміджмейкери цієї жінки намагаються показати її в образі української Жанни Д’Арк. Її звуть Юлія Володимирівна Тимошенко.
В українській політиці немало дивних особистостей. Ім’я пані Тимошенко в цьому списку – на одному з перших місць. Але тільки в цьому. Як показують результати нещодавніх соціологічних досліджень, рейтинг довіри до лідера партії “Батьківщина” на сьогоднішній день складає 3-4% і поступово зменшується до ще більш низьких показників. Образ “мучениці за правду” перестає спрацьовувати. До речі, про образ і скандали у зв’язку з цим. Інтерес Генпрокуратури до діяльності Юлії Володимирівни має багаторічну історію. Свій початок вона бере з моменту втечі з України колишнього напарника Тимошенко – Павла Лазаренка – і розголошення “добрих справ” Павла Івановича щодо відмивання грошей. Леді Ю. відхрестилася від зв’язків із колишнім прем’єром і зуміла вийти сухою з водоспаду фактів, які звинувачують. Першим серйозним ударом по пані Тимошенко стало її улаштування за грати два роки тому, після усунення з поста віце-прем’єра з питань ПЕК. Тоді завдяки старанням політтехнологів і з’явився образ “мучениці”. Саме ув’язнення допомогло Юлії Володимирівні та її блоку БЮТ потрапити до Верховної Ради із відносно непоганими результатами. З тих пір проти Юлії Тимошенко, її чоловіка, а також свекра було відкрито ще декілька кримінальних справ. Але питання не в них, а в тому, що “мучениця” продовжує експлуатувати свій образ “за повною програмою”, і сподівається, що він допоможе їй напередодні президентських виборів. Адже, увійшовши до коаліції з лідером “НУ”, пані Тимошенко сподівається одержати відповідні дивіденди, в тому числі – й зростання рейтингу, і підвищення довіри до неї. Однак експерти вважають інакше. Підтверджують їхні сумніви й результати соціологічних досліджень – понад 50% респондентів стверджують, що не підтримають лідера БЮТ ні за яких обставин. Тобто на сьогоднішній день у Юлії Володимирівни – найвищий негативний потенціал.
На думку оглядачів, в цій ситуації немає нічого дивного. Просто образ, створений Тимошенко, який допомагав їй раніше, зараз починає працювати проти лідера БЮТ. В ситуації, що склалася, декілька причин. Передусім, треба розуміти, що два роки тому імідж “мучениці” був новим для українського електорату. Від нього віяло “демократією”. Після “компартійних” десятиріч і всезагального “схвалюємо” раптом з’явилася свіжа хвиля. Люди повірили в те, що людину переслідують за правду. Образ “працював” у плюс. Однак із часом, після того, як надбанням громадськості стали факти порушення законності з боку Юлії Володимирівни, підтверджені свідченнями очевидців і цифрами, ситуація почала змінюватися з точністю до навпаки. Імідж не те, щоб приївся, але почав набувати своїх справжніх рис, люди почали розуміти, що життя – це, все ж таки, не література, і що Юлія Тимошенко – не такий вже ангел, яким намагається себе показати. Крім того, всі жителі України могли проглянути навесні цього року відеокадри, що є хоч і незаконним, однак доказом причетності лідера БЮТ до дачі хабарів через свого помічника Володимира Боровка. І незважаючи на те, що члени “Батьківщини” всіляко спростовують достовірність згаданого відеодокумента, ця подія відчутно вдарила по репутації Тимошенко. Люди – потенційні виборці – ніби прозріли й побачили справжнє обличчя української “Жанни Д’Арк”. Допомогла в цьому і Генпрокуратура України, за даними якої Юлія Тимошенко заволоділа коштами від реалізації українським споживачам природного газу на загальну суму понад 2,3 млрд доларів. Тому кількість прихильників переслідуваної “злочинною владою” опозиціонерки, образ якої Тимошенко експлуатує й досі, неухильно знижується.
Не з’явилося за роки існування й нових прибічників у партії, яку очолює Юлія Володимирівна. Політологи не сприймають її як серйозний суб’єкт політичної України, а деякі називають “Батьківщину” “партією сімейного типу”. Майбутнього ж у цього політичного об’єднання не вбачає майже ніхто.
Тому, незважаючи на оптимістичність заяв БЮТ і самої Юлії Тимошенко стосовно наявності їхнього впливу на політичний клімат в Україні, ці слова дуже скидаються на самообман. Низький рейтинг згаданого політика, високий негативний потенціал Леді Ю. не дає ніяких підстав не тільки для персональної, але й для хоч якоїсь політичної перемоги БЮТ взагалі.
Я. ГОНТА
