Наприкінці грудня минулого року Одеська обласна рада ухвалила рішення про затвердження програми соціального захисту ветеранів на 2005-й рік. Вона складалася з урахуванням того, що відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 № 1135/2004 нинішній рік був оголошений в Україні Роком ветерана. До редакції звертаються читачі з проханням розповісти про те, що передбачає обласна програма, і як вона виконується. Наш кореспондент зустрівся з головою Одеської обласної ради ветеранів Олексієм Георгійовичем Гурським і попросив його відповісти на низку запитань.
– Олексію Георгійовичу, Ви, безумовно, вивчили цю програму. Які її особливості, враховуючи те, що нинішній рік є роком 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та оголошений Роком ветеранів?
– Так, мною ця програма вивчена з олівцем у руках. Її обговорили на засіданні президії обласної ради ветеранів. Звичайно, було б краще, якби нас ознайомили з її проектом. Тоді вона могла б вмістити в себе і деякі пропозиції, як прийнято говорити, з місць. Якихось особливостей, які б значно відрізняли її від подібних програм минулих років щодо соціального захисту ветеранів, ми не знайшли. На наш погляд, у неї можна було б і не включати пункти загального декларативного характеру, без вказівки конкретних джерел фінансування.
– Наприклад?
– Забезпечити надання ветеранам установлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту. Скажіть, як їх можна забезпечити, якщо необхідних коштів для цього немає? Чи візьмемо такий пункт: забезпечити обслуговування ветеранів автотранспортними підприємствами, зокрема на маршрутах до садово-городніх масивів. Погодьтеся, важко проконтролювати виконання такого пункту, який визначає завдання загалом, якщо врахувати, як раніше автотранспортні підприємства надавали таку послугу. Або: продовжити забезпечення квартирами і житловими будинками інвалідів Великої Вітчизняної війни, здійснювати телефонізацію. А ось у графі “обсяги фінансування”, передбачені на виконання цих пунктів, поставлені прочерки. Але ж відома кількість тих, хто потребує і поліпшення житлових умов, і встановлення телефонів.
– Відчувається, що Ви всебічно аналізували програму. А які її пункти можуть бути реально і цілком втілені в життя?
– Почну з відповіді на це запитання з того, що в області мешкає 710 тисяч ветеранів різних категорій. І дуже важливо, коли рік оголошений Роком ветеранів в Україні, дійти до кожного з них і надати конкретну підтримку, насамперед тим, хто гостро потребує цього, допомогти вирішити нагальні питання. У цьому зв'язку, як позитивний, слід зазначити той факт, що пунктом 15 програми передбачено поліпшення забезпечення ветеранів зубними протезами, слуховими апаратами, штучними кристаликами ока, кардіостимуляторами і визначені конкретні джерела фінансування. Тобто, зазначені точні адреси тих, кому можна буде подякувати або з кого буде потрібно запитати з усією суворістю.
– Олексію Георгійовичу, я теж уважно ознайомився з програмою, і порадів тому, що передбачено виділення коштів на фінансову підтримку ветеранам Великої Вітчизняної війни і війни в Афганістані та родинам загиблих військовослужбовців, а також ветеранам з числа реабілітованих громадян і їхніх сімей. У загальній сумі це 338 тисяч гривень. Передбачено виділення 28 тисяч гривень Мирнопільському геріатричному будинку-інтернату в Арцизькому районі.
– Це та конкретика, яка саме і підтверджує неспроможність пунктів загального характеру типу: виявити та узагальнити проблеми і потреби ветеранів і вжити заходів щодо їх поетапного вирішення. Можна тільки вітати плановане розширення мережі аптек, які забезпечують ветеранів пільговими ліками. Якщо в кожній районній, міській центральній лікарні будуть організовані такі аптеки, як передбачено обласною програмою, то ветерани порадіють і скажуть тільки спасибі. Поки що ж таких аптек у нас замало.
– У програмі намічено провести комплекс урочистих заходів, пов'язаних з 60-річчям Перемоги і пам'ятними подіями Великої Вітчизняної війни. Серед тих, хто буде їх виконувати, названа й обласна організація ветеранів. Що вже зроблено і що слід зробити?
– Поки що, на жаль, щодо виконання програми, про яку ми ведемо мову, зроблено небагато. Вона доведена до всіх первинних ветеранських організацій і активу рекомендовано всіляко сприяти її втіленню в життя. На недавньому засіданні президії обласної ради Організації ветеранів був затверджений план роботи щодо завершення підготовки і проведення святкування 60-річчя Великої Перемоги. Визначено конкретні завдання комітетам ветеранів війни, праці та військової служби та органів внутрішніх справ. Комісіям – організаційно-методичній, соціально-побутовій і медичного забезпечення, щодо роботи з молоддю. А також волонтерському центру “Пенсіонер” і Центру захисту правди історії Великої Вітчизняної війни.
– Назвіть деякі з них.
– Ветерани візьмуть дуже активну участь в упорядкуванні військових меморіалів у містах і селах. Питання стоїть так, щоб не було забуто жодну братську могилу воїнів, жодне самотнє поховання. Ми виступаємо з інііціативою встановлення меморіальних дошок Героям Радянського Союзу і Героям Соціалістичної Праці, повним кавалерам ордена Слави і нагородженим трьома і більше медалями “За відвагу”, відомим керівникам партизанського руху. Триває розшукова робота щодо встановлення імен загиблих і зниклих безвісти в роки війни. Пильну увагу приділяють ветерани музеям і кімнатам бойової слави. Уже зараз відчувається активізація учасників Великої Вітчизняної війни у військово-патріотичному вихованні молоді. Важливо, щоб навчені бойовим і життєвим досвідом ветерани не напрошувалися зі своїми виступами в школи, профтехучилища, вузи, а щоб їх туди запрошували. Необхідність цього підтвердило і недавнє засідання ради ректорів вузів, що відбувалося в Одесі. Сьогодні молодь, як ніколи, потребує духовної підтримки. Їй важливо допомогти розібратися в щирих цінностях, у коренях патріотизму, прищеплювати почуття відповідальності за свої справи і вчинки. А хто як не ветерани, які пройшли через багато випробувань, можуть допомогти їм обрати вірні орієнтири в житті? Ми маємо намір обговорити роботу Комітету ветеранів військової служби обласної ради і низку районних, первинних організацій з військово-патріотичного виховання населення, щоб усе краще з їхнього досвіду впровадити повсюдно.
– Чи згодні Ви, що саме обласна програма соціального захисту ветеранів сприятиме втіленню в життя плану, про який Ви розповіли?
– Безперечно. Адже я спочатку й акцентував ту увагу саме на деяких її недоліках, щоб наголосити її значимість і актуальність. Тим більше, що саме ветерани мають безпосередній стосунок до її виконання, а не перебувають в позиції сторонніх спостерігачів.
– У програмі передбачено проведення співбесід з ветеранами та обстеження матеріально-побутових умов, у яких вони живуть. Що робиться в цьому плані?
– Поки що узагальнених даних ми не маємо. Цю акцію запропоновано провести представництву Державного комітету України у справах ветеранів в області, райдержадміністраціям і виконкомам міських і районних рад. Не стоять осторонь від цієї важливої справи і ветеранські організації. Дуже важливо, щоб самі ветерани не очікували, поки їх кудись запросять або хтось приїде до них, а самі зверталися до відповідних органів. Це сприятиме чіткому визначенню їхніх потреб і вживанню конкретних заходів щодо поетапного задоволення.
