(Закінчення. Початок у суботніх номерах за 15, 22, 29 січня і 5 лютого 2005 року)
Частина п’ята
Отож, сьогодні завершується серія розповідей про дивовижне королівство, де я разом із групою одеситів провів близько двох тижнів своєї відпустки. Скажу щиро, на газетних сторінках мені довелося розповісти лише маленьку дещицю того, що пощастило побачити за чотирнадцять днів.
Як і пообіцяв раніше, у завершальній частині подорожніх нотаток я відповім на усі важливі запитання, що надійшли на адресу редакції і мені особисто.
Почну з питання про туристичну візу. Вона видається в аеропорту по прильоті до Таїланду і коштує тисячу батів (близько 25 доларів США). З такою візою в країні посмішок можна перебувати 60 днів. Але це ще не все. При вильоті з королівства кожному з туристів належить заплатити ще 500 бат. Такі місцеві правила.
Туризм – важлива індустрія Таїланду. Приїзд сюди не просто відпочинок. Для нас, українців, це знайомство з новим світом, світом буддизму. Адже Таїланд – одна з небагатьох буддійських країн світу. Літочислення тут ведеться з дня смерті Будди. Вважається за “правильне”, якщо кожен чоловік країни набуде хоча б тримісячного досвіду перебування в монастирі ченцем. Інституція чернецтва існує на добровільні пожертвування мирян, а мільйони ченців протягом останніх двох з половиною тисяч років щодня харчуються за рахунок людей, що мешкають біля монастирів. Ці люди – байдуже, великого чи малого статку – щодня встають до світанку, щоб приготувати їжу та пожертвувати її незнайомим людям, одягненим у жовтогарячий одяг. Такі вчинки тут вітаються.
Як стверджує тайська преса, перебування нашого брата аж до кінця вісімдесятих ХХ століття тут суворо обмежувалося квотами. Лише іноді заїжджали тургрупи “Интуриста” та “Спутника”, а також радянські артисти на гастролі або спортсмени на змагання.
Вже в наші дні поїздки почастішали за рахунок туркомпаній і агенцій, що спеціалізуються на Таїланді. Тільки в Одесі їх близько двох десятків. Вони тісно контактують з тайськими фірмами, орієнтованими на прийом туристів із СНД.
Тури з повним пансіоном відносно дорогі, тому часто наші співвітчизники віддають перевагу варіанту готельного номера в поєднанні з ситним сніданком. У нас, до речі, була ще й вечеря, хоча цілком можна було обійтися самим сніданком. Фрукти, як інші тайські продукти, щокроку. Коштують вони копійки. Тим туристам, що здійснюють ті або інші екскурсії, такі тури з неповним пансіоном дуже вигідні, оскільки вони не прив’язані до готелю і будують програму перебування на власний вибір. Кожен тут “відривається”, виходячи від привезеного гаманця. Скажімо, одні воліють лише купатися і засмагати, інші (головним чином, представники “братви”) роз’їжджають на прокатних джипах, стріляють у тирах з різних видів бойової зброї, грають у карти та бовлінг, просиджують ночі в пабах, барах і ресторанах, треті не вилазять із екскурсійних поїздок...
До речі, про “братву”. Ще в літаку я звернув увагу на бритоголових хлопців з грубими золотими ланцюгами на шиї. Кажуть, що вони поводяться в королівській державі винятково мирно. Є навіть думка, що на якомусь сході найбільших авторитетів вирішено в Таїланді не працювати і не воювати, а тільки відпочивати.
Наскільки достовірні ці твердження, судити важко, однак із шахраями одеситам усе-таки довелося зіштовхнутися. В один із днів відпочинку до нашої молодої подружньої пари підійшов “благодійник” із киян, що працює в Паттайї в нелегальному становищі, і запропонував подивитися апартаменти недорогого готелю, де, за його запевняннями, ціни набагато нижчі, ніж у нашому готелі, а послуги сервісу взагалі на межі фантастики.
Врешті, якійсь подружній парі, за якою спеціально прислали автомобіль, була запропонована приваблива пропозиція стати в Паттайї власниками майна, сплативши загалом близько десяти тисяч доларів і підписавши запропонований договір. “Обробка” тривала близько двох годин, але наші земляки не повірили в дива і відмовилися брати участь у цій хитросплетеній справі, хоча наприкінці пресингу їм запропонували вже інший варіант на суму лише близько двох тисяч доларів.
Один із тайських журналів стверджує, “найталановитіший” із пройдисвітів, мешканець України Володимир Анахін (втім, немає гарантій, що це ім’я справжнє), що рекомендується колишнім офіцером і менеджером музичних колективів, зумів за один рік “винести” з Таїланду близько 400 тисяч доларів США.
Кілька слів про грошові знаки Таїланду. Ця тема цікавила одну з моїх колег за професією, якій я подарував кілька привезених монет. Повний набір тайських банкнот (20 (нині найдрібішна купюра, в обігу в двох видах, перший з’явився 1981 року, другий – кілька років тому), 100, 500 (два види) і 1000 бат), якщо їх не витрачати, а залишити собі як сувенір, обійдеться в 2190 бат. Існують монети по 50 і 20 бат, що випускаються як ювілейні та колекційні, а практично не використовуються в побуті. Як розмінні використовуються біметалічні монети 10, 5 і 1 бат, виконані зі світлого металу. Монети 50 і 25 сатангів – мідні, жовтого кольору, використовуються рідко, зазвичай при розрахунках у великих магазинах із жорстко встановленими цінами.
Курс бата щодо долара США щодня встановлюється Таїландським національним банком відповідно до результатів торгів на валютній біржі. У період нашого перебування курс становив близько 38 бат за долар. Найвигідніший курс установлюється при знятті грошей із кредитної картки. Обмінних пунктів у курортних містах багато. Останні, як правило, є і при всіх місцевих відділеннях великих банків. Тут процес обміну займе дещо більше часу, проте за відсутності альтернативи чекання цілком виправдане. За сформованою в Таїланді банківською традицією курс обміну банкнот по 100 і 50 доларів США завжди вищий, ніж курс обміну дрібніших банкнот. З особистого досвіду зазначу, що обмінювати долари в готелі зовсім невигідно.
Було питання до мене і такого плану, мовляв, чому у вас лише самі позитивні моменти розповіді про країну, невже там немає недоліків? Звичайно, як і всюди, останні при бажанні можна знайти, і чимало. Зазвичай я порівнював їхній туристичний сервіс із нашим, українським або, скажімо, одеським, і виходило, що ми програємо. Насамперед у тому, що наші ціни за відпочинок не відповідають тому рівневі послуг, що надається туристам або відпочивальникам. Вони, на мій погляд, перебільшені.
Паттайя, де ми були майже два тижні, – не зовсім чисте місто європейського типу, у якому, крім самих тайців, тук-туків або, по-іншому, мото-рикш і запаху тайської кухні, важко знайти щось, що б нагадувало саме азійський колорит і тайську екзотику. Незабутнє враження про Південно-Східну Азію можна здобути, вирушивши в триденну подорож до легендарного “Золотого трикутника” з відвідуванням найвищої гори королівства Дой Іхнанон, стародавніх столиць держави Ланна Чіангмай і Чіанграй. Тільки тут можна зустріти знаменитих довгошиїх жінок із племені падонг. Море задоволень можна одержати від екзотичної прогулянки на довгохвостих човнах по вузьких каналах Бангкока, відвідування семикаскадного водоспаду Ераван або Міні-Сіаму, де в мініатюрі представлені всі найбільші архітектурні споруди різних країн світу і храмові комплекси Таїланду. Цікава морська подорож до прилеглих островів на швидкохідному катері. Блакитне море, білий пісок, різні види водних розваг. Для найспритніших – можливість піднятися в храм на вершину гори, звідки відкривається прекрасний краєвид із розкиданими в блакитній морській далечіні островами і Паттайєю, що залишилася за 7 кілометрів...
Одна з читачок цієї серії нотаток одеситка Галина Тодорова справедливо зазначила, що в розповіді про фрукти я припустився помилки, стверджуючи, що кокосовий горіх вартістю 10 бат дорівнює половині долара США. Насправді, вартість кокоса становить близько чверті долара. Я це визнаю і вважаю, що цей фрукт найдешевший на теренах Таїланду.
На завершення хочу поділитися з читачами, що збираються відвідати королівство, деякими застереженнями та порадами. Не купуйте сумнівних порошків на вулицях. За провезення наркотиків до Таїланду можна поплатитися життям, тобто зазнати страти. У цій країні багато носіїв СНІДу, а тому молодим людям необхідно обирати безпечний секс. Зустрічаючись очима з тайцем, вітайте його, посміхніться, тут так заведено. Якщо вас привітали традиційним тайським поклоном (складеними перед собою долонями), відповідайте так само. Як і в усьому світі, відсутність належної відповіді на привітання є вкрай неввічливим. Тримайте при собі візитну картку готелю, на якій є її адреса, надрукована по-тайськи. Не варто класти гаманець у задню кишеню штанів. У Таїланді злодійство значно менше, ніж, скажімо, в Одесі, проте запобіжного заходу дотримуватися слід. Якщо з вами щось трапилося неприємне, звертатися належить до туристичної поліції. Це спеціальний підрозділ, що опікується безпекою туристів.
