Щорічно, за давньою традицією з 1926 року, останньої неділі березня відзначають цікаве і важливе для пернатих свято - День птахів.
Одним з унікальних і прекрасних об'єктів природи є птахи. Птахи як особливий клас хребетних тварин сформувався приблизно 80-100 млн. років тому. Найбільш ранні викопні рештки віялохвостих птахів мають вік близько 120-135 років. У плині еволюції у птахів сформувалися складні форми поведінки та взаємозв'язків з довкіллям, що визначило величезне розмаїття форм представників цього класу.
Наука про птахів - орнітологія - як самостійна галузь знання сформувалася раніше за інші дисципліни і може вважатися найбільш розробленою галуззю зоології. Ще в середні віки, коли займатися наукою взагалі було заборонено, окремі групи птахів завдяки моді на соколине полювання серйозно і всебічно вивчалися. Уже тоді соколи стали ніби модельними об’єктами зоології. Історія орнітології нараховує два десятки орнітологічних конгресів, а деякі орнітологічні журнали існують близько півтора століття. Усе це вказує на дуже зрілий «вік» орнітології та її велике значення в розвитку зоологічної науки.
За розмаїттям видового складу птахи, як відомо, посідають перше місце серед наземних хребетних. Світова фауна птахів нараховує 8700 видів, тобто існує близько 8700 різних форм, які у звичайних умовах не схрещуються між собою. Їх розділяють на 27 загонів і 170 родин. В Україні зустрічається понад 400 видів, на території більшості областей, включаючи тих, що гніздяться, пролітних, залітних, живе близько 250-300 видів, у межах одного району - приблизно 150-200 , а в одному пункті в радіусі 5-10 кілометрів можна знайти до 100 видів. Зрозуміло, що відразу розібратися у всьому різноманітті птахів нелегко. Найбільші труднощі виникають при спостереженнях під час прольоту або в період гніздування, коли кількість видів птахів, що живуть у середніх і північних широтах, збільшується в кілька разів порівняно з зимовим складом орнітофауни. Досвід показує, що в літній період на одній екскурсії можна зустріти від 30 до 50 видів птахів. Якщо врахувати, що забарвлення оперення дуже багатьох птахів буває різним в залежності від статі, віку та сезону, то стане зрозуміло, що необхідні великі навички, для того, щоб із упевненістю визначити птахів у природі.
Скільки ж усього птахів на Землі? Відомий англійський орнітолог Джеймс Фішер вважав, що на нашій планеті живе понад 100 мільярдів птахів, тобто приблизно в 20 разів більше, ніж людей. Точні дані існують лише для далеко не всіх видів.
Людина стає найістотнішим серед безлічі факторів, що визначають чисельність і поширення птахів. І всього лише за кілька останніх століть, після початку «великих відкриттів», бурхливого зростання народонаселення, катастрофічного скорочення площ дикої природи і розвитку промисловості, вимерло понад 200 видів птахів.
Птахи - аристократи неба. І здавалося б, пернаті можуть уникнути наслідків знищення людиною їхніх місцеперебувань, перелітаючи в інші райони. Однак часто це неможливо, особливо для перелітних птахів, шляхи міграції яких були фіксовані протягом мільйонів років. Наші можливості знищувати природні ландшафти перевершують здатність птахів рятуватися від наслідків нашого втручання. Але, всілякі осушувальні заходи, а також спорудження гребель на річках, захоплення прибережних територій на заплавних лугах призвели до зникнення на Україні мільйонів га заливних лугів, які уже не здатні прогодувати навіть невеликі зграйки тих качок, гусей, куликів та ін., величезні зграї яких кілька десятків років вражали уяву. Сьогодні вже практично не залишилося незайманих степів, щодня вирубуються десятки гектарів лісів, птахи позбавляються звичних місць гніздування. Дуже важливою проблемою є і слабко регульоване полювання на пернатих. Згубно впливає на птахів також повсюдне застосування отрутохімікатів і забруднення природного середовища нафтопродуктами. Саме тому охорона птахів сьогодні є одним з найважливіших напрямів в орнітології. Для цього створюються орнітологічні товариства України.
Для залучення їх на гніздування і, насамперед, птахів-дуплогніздників у лісах, парках і садах були створені і перевірені у всіх кліматичних зонах дощаті штучні гнізда, що називаються синичниками (для дрібних птахів) і шпаківнями (для більших птахів). Робляться ці гнізда з дощок і обаполів. У них охоче селяться майже усі види наших птахів дуплогніздників: синиці, горихвістки, повзики, мухоловки. У більших гніздах селяться шпаки, сичі, ті ж синиці, рідше горобці. Робити треба більше синичників: їх охоче займають дрібні комахоїдні птахи. Найкраща товщина дощок для обох розмірів гнізд - від 1,5 до 2,5 см. Фанера не годиться, тому що під впливом атмосферної вологи вона досить швидко розшаровується. Виготовити їх зовсім нескладно. На будь-якій станції юних натуралістів, або вчитель біології будь-якої школи можуть дати вам пораду щодо виготовлення таких нескладних, але дуже потрібних птахам пристосувань. І тоді птахи успішно виведуть пташенят, вигодують їх і полетять зимувати в теплі країни, щоб на наступний рік, повернувшись, заспівати свої пісеньки, радувати людей і робити корисну справу - регулювати чисельність багатьох шкідників наших садів, лісів і лісопарків.
Від імені Українського товариства охорони птахів, Фонду “Природна спадщина” ми запрошуємо школярів, студентів, учителів біологів і всіх, хто любить птахів, у цей весняний день вийти у світ навколишньої природи - поспілкуватися з далекими мандрівниками і взяти посильну участь у вивішуванні штучних гнізд для наших пернатих друзів.
