Старшим було приємно побачити молодих. . .

Чим можуть порадувати навчених досвідом театралів молоді актори, які недавно залишили стіни театральних училищ і вузів? Тим більше, якщо зустріч відбувається без заздалегідь підготовленого сценарію, без костюмів і декорацій. Просто виходять на сцену по-буденному одягнені молоді люди, сідають у півколо і починають співати улюблені пісні, читати вірші російською і українською мовами. І раптом щось відбувається...

У Театральному товаристві при Будинку актора пройшла зустріч із молодими акторами Одеського російського драматичного театру. І, судячи із численних вдячних відгуків, живе творче спілкування відбулося. Театральне товариство, організоване в 1976 році за ініціативою акторки, режисера, педагога З.Г. Дьяконової і ось уже понад 25 років неззмінно кероване професором В.С. Максименком, проводить свої недільні збори із завидною сталістю. Валентин Семенович вміє щоразу запропонувати несподівану, цікаву програму зустрічі. Провідні актори Одеси з радістю приймають пропозицію брати участь у цих зборах, хоча не одержують за виступи ніяких гонорарів. Частіше тут виступають оперні співаки й музиканти, артисти театру музичної комедії. Драматичні актори давно не бували. Тому ідея запросити саме молодих, початкуючих акторів була несподіваною і навіть трохи ризикованою.

Однак виявилося, що молодь у російському драматичному театрі співає не гірше, аніж грає і читає вірші. Недарма зараз театр готується до прем'єри чергового мюзиклу “Вій” за повістю М.В. Гоголя. Серед учасників зустрічі були дві майбутні виконавиці ролі Панночки, два Хоми, пан Ректор та інші персонажі. Але тут Олена Колісниченко співала естрадні пісні, Тетяна Коновалова читала свої вірші, брати Дмитро та Ярослав Білі співали бардівські й народні пісні під гітару, Руслан Коваль читав вірші Ліни Костенко, а Руслан Герасименко – Пушкіна... Спочатку номери йшли за швидко накиданим сценарієм, потім почали виникати спонтанно, за настроєм. Студентка музичної академії Кіра Майденберг, яка акомпанувала акторам, зіграла п'єсу власного твору, хтось ще співав… Народилася та чудесна атмосфера, коли одним хотілося поділитися чимось дорогим і улюбленим, а інші із радістю весь цей спонтанний творчий виплеск слухали. Потім, звичайно ж, були оплески, квіти, слова подяки, добрі настанови. Старшим було приємно побачити, що до театру прийшла така талановита й душевно щедра акторська зміна.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті