На це та інші питання відповідає начальниця управління освіти й науки облдержадміністрації Л.С. ШИРНІНА
- Любове Сергіївно, почнімо з загальновідомої фрази “Всі діти талановиті…”. Як Ви до неї ставитеся?
- Добре ставлюся. В тому плані, що кожна дитина з’являється на світ з певними задатками, здібностями. Але все це лише можливість для здобування знань, уміння. Кінцевий результат, як відомо, залежить від низки обставин. Наприклад, наскільки будуть зацікавлені навколишні в розвитку цих здібностей, чи створять для цього необхідні умови, яким буде навчання? Тому в цьому питанні від категоричного “так” і “ні” краще втриматися. Історія знає чимало прикладів, коли таланти й генії в дитинстві та юності вважалися нездарами. Згадайте, великому живописцеві Сурикову відмовили у вступі до Академії мистецтв і навіть порадили не ходити близько… І подібних фактів чимало. Отож, найкраще не сперечатися про таланти, не вести щодо цього нескінченних дискусій, а робити все, щоб, по-перше, їх знайти, а по-друге, підтримати…
- Отже, пошук обдарованих дітей – теж проблема?
- Так, і гадаю, багато хто зі мною погодиться. Якщо наші діти навчатимуться в сірому, зашкарублому середовищі, то звідки взятися талантам? Тому в області і з’явилася Регіональна програма підтримки обдарованої учнівської молоді (2001 – 2005 рр.), якою передбачені зміцнення та модернізація навчальних закладів. Кількість нових комплексів, ліцеїв і гімназій за цей період зросла на 30 відсотків. Знаю, що цифри втомлюють читача, але все-таки пошлюся на статистику: сьогодні в області функціонує 119 навчально-виховних комплексів, 11 гімназій, 11 ліцеїв, 25 спеціалізованих шкіл. Більш ніж утричі розширилася мережа шкіл з поглибленим вивчанням предметів. Створений також інформаційний банк “Обдарованість” із даними про дітей, що виявили себе в олімпіадах і конкурсах.
- Чи враховані при цьому інтереси сільських школярів, адже відомо, що вони часто програють міським – і в турнірах, і при вступі до вузів?
- Ми це знаємо, тому залучаємо до цієї роботи вищі навчальні заклади. В Одеській області практично опрацьовувався експеримент щодо створення науково-навчальних комплексів “Школа-коледж-університет”, що охопив і сільських дітей. Вузи самі йдуть у глибинку, шукають здібну молодь, працюють із нею. Піонером тут став Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, а також політехнічний, педагогічний університети, академія холоду. Значно (у 6,6 раза) зросла кількість сільських учнів – учасників інтелектуальних турнірів. Якщо в 1999 році їх було 150, то в минулому - вже майже тисяча.
Ви запитаєте, чим пояснити такий разючий стрибок? Знову ж, поліпшенням умов для навчання сільських обдарованих дітей. На базі Ришельєвського ліцею для них створено фізико-математичну школу, в одеській школі № 117 працює “Юний олімпієць”. При цьому задіяні вчені ОНУ ім. І.І. Мечникова Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів, найкращі педагоги Одещини. Добрий резонанс мали конкурси серед сільських учнів, що проходять у три тури (два з них заочні). Минулого року відзначилися діти з Котовського, Красноокнянського, Ананьївського, Болградського та інших районів. Почесні дипломи одержали Наталя Клевак (Ізмаїльський р-н), Наталя Іванова (Кілійський р-н), Олексій Михряков (Ренійський р-н). Чудові результати показали діти з глибинки і на всеукраїнських олімпіадах – семеро з них здобули почесні місця. Причому серед них є діти-сироти, з малозабезпечених родин.
- Педагоги Одещини завжди задавали тон в організації подібних конкурсів…
- Так, саме з ініціативи вчителів Одеської області в Україні вперше почали проводитися олімпіади з основ економічних знань, турніри фізиків і хіміків, що стали пізніше всеукраїнськими. Цього року ми починаємо “Інтелектуальний марафон” для учнів 5 – 7 класів (усіх навчальних закладів) із природознавства та математики. На базі Ришельєвського ліцею регулярно провадяться міжнародні відкриті олімпіади за цими ж дисциплінами. Згаданий ліцей – свого роду кузня юних обдарувань. Минулого року в міжнародному конкурсі Роман Чепляка здобув срібну медаль із математики, а Юрій Скворцов – бронзову з фізики. Допомагають виявити обдарованих дітей і фестивалі мистецтва, конкурси технічної творчості, виставки юних художників.
- Але не секрет, що в середині дев’яностих років мережа позашкільних установ помітно зменшилася. Чимало прикладів, коли колишні палаци піонерів і школярів ставали шикарними офісами, а дитячі табори перетворювалися на казино та ресторани…
- З гаслом “Посуньтеся, дітки, дорослим затісно!” і ми провадимо постійну боротьбу. Щоправда, не завжди виходимо в ній переможцями, але на щастя, за останні п’ять років кількість дитячих центрів, палаців, клубів, спортивних шкіл усе-таки зросла. Особливо втішає зростання кількості гуртків, філій у сільській місцевості. Тільки минулого року тут відкрито 22 філії дитячо-юнацької спортивної школи, вісім – Малої академії наук, 19 – художньо-естетичного профілю. Якщо говорити про дитячу наукову творчість, то торік команда Одеської області за підсумками Всеукраїнського конкурсу здобула дванадцять призових місць. Це – підсумок діяльності Малої академії наук.
- Любове Сергіївно, чи варто запитувати про те, що заважає юним талантам розвиватися далі… Адже відповідь давно стала притчею во язицех…
- Проте нагадати про недостатнє фінансування потрібно. Через дефіцит коштів гострою залишається проблема кадрів, особливо для позашкільних установ. Не вирішені питання і матеріально-технічного забезпечення шкіл, дитячих клубів, центрів. Деякі з них орендують приміщення або потребують ремонту. Чи можна навчитися грати без інструмента, або намалювати картину без... фарб? Але ж нерідко на пальцях навчають того й іншого в дитячих гуртках. Дивує, що досі немає нормативного фінансування позашкільних установ. Їх віддали на відкуп місцевим бюджетам, звідси і результат.
