Лист інваліда війни І групи О.А. Степаненка з Балти був сповнений здивування і образи. Ветеран писав про те, що, прочитавши ще у минулому році у нашій газеті статтю “Зіркий погляд для фронтовика” про акцію, яку напередодні Дня Перемоги праводить НДІ очних хвороб та тканинної терапії імені В.П. Філатова, він одразу ж звернувся до районної поліклініки і до головного лікаря з проханням про направлення його до інституту.
“Але, виявилося, про акцію ніхто нічого не знає, - пише Олександр Андрійович. – Тоді я звернувся безпосередньо до інституту за роз’ясненням, чи можу я розраховувати на операцію з приводу катаракти правого ока на пільгових умовах, про що мовилося в статті, яка так мене обнадіяла. Адже ніяких коштів, крім пенсії, я не маю. Проте відповіді так і не діждався. Поясніть, чи правда, що проводиться Філатовським інститутом така акція для ветеранів війни, чи, як раніше, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих?”.
Редакція направила лист колишнього фронтовика керівництву інституту. Відповідь надійшла коротка, але містка і по суті.
“Повідомляємо, що хворого О.А. Степаненка запрошено до Інституту очних хвороб та тканинної терапії імені В.П.Філатова АМН України на 11 травня ц.р. для проведення хірургічного лікування катаракти відповідно до акції, яка провадиться
В. Науменко, заступник директора з лікувальної та наукової роботи, кандидат медичних наук”.
Щиро бажаємо Олександру Андрійовичу успішного лікування в Інституті та одужання. У тому, що йому буде надано висококваліфіковану допомогу, тепер не маємо сумніву. Підтвердженням може бути лист учасника війни, майора запасу Б.С. Костіна із Саратського району:
“Волею долі довелося мені у березні ц.р. лікувати очі в Інституті імені В.П. Філатова. Перебування у клініці справило на мене гарне враження. Прошу через газету передати щиру вдячність завідуючому 5-м відділенням Сергію Костянтиновичу, лікарю Інні Вікторівні, медсестрам за їхній професіоналізм, чуйність та душевне ставлення до хворих. Завдяки їхній постійній підтримці я був впевнений в успіху операції. Медики зробили мені, ветерану війни, справді божий подарунок напередодні 60-річчя Великої Перемоги – повернули зір!”
Слідами наших виступів
Не сумуйте, Федоро
Ознайомившись з проектом розпорядження “Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів та багажу автобусами, що працюють у звичайному режимі руху, у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні у межах Одеської області” (опубліковано в “Одеських вістях” 2 березня 2005 року № 39), Федора Василіогло, яка мешкає в смт Великодолинське Овідіопольського району, порахувала, скільки їй коштуватимуть щоденні поїздки на роботу до обласного центру. Цифра вийшла, м’яко кажучи, велика. Свою тривогу у цьому зв’язку жінка виклала у листі до редакції “Одеських вістей (надруковано в “Одеських вістях” 14 квітня 2005 року № 68).
Цього разу хвилювання, на щастя, виявилося марним, оскільки вже 5 березня цього року услід за публікацією проекту розпорядження у нашій газеті було надруковано уточнення, яке коригувало суму передбачуваних витрат нашої читачки в менший бік у 10 разів. “Винуватицею” тривоги стала кома, яка перемістилася через недогляд працівниці редакції (прийміть її вибачення!) на один порядок і спотворила плановану цифру тарифу. Отже, витрачати Федорі за місяць потрібно буде не 690, а 69 гривень. І правоту цієї цифри незабаром підтвердить публікація вже не проекту, а розпорядження, яке встановлює нові тарифи.
