Найважливішою умовою інтеграції до ЄС для нашої транспортної системи, і зокрема - водного транспорту, міністр транспорту і зв'язку України Євген Червоненко назвав безпеку його експлуатації. У цьому напрямку і проходив семінар з розгляду міжнародної програми EMBARC, пов'язаної з моніторингом судноплавства у прибережній зоні і на внутрішніх водних шляхах.
Незважаючи на те, що її дія поширюється лише на країни, що входять до Єврокомісії з дослідження безпечного судноплавства, виявилося, що досягнення України відповідають їхньому високому рівню. Визнанням цього факту може бути включення до складу Ради з реалізації даної програми заступника директора ДП «Дельта-лоцман» щодо регулювання руху суден і зовнішніх зв'язків Валерія Латипова.
Показово, що пропозиція провести науково-практичний семінар у країні, яка не входить до складу Єврокомісії, надійшла від групи морських країн Європи. Як відзначив директор ДП «Дельта-лоцман», на базі якого проходив захід, Віктор Бездольний, такий виняток зареєстроване вперше.
Ключовим завданням сьогодні є розробка критеріїв щодо оцінки нових концепцій для суднових і берегових систем управління, а також - практичної інформації, без якої не можна підвищити ефективність судноплавства. Дві сторони обмінялися думками з приводу методик оцінки безпечного мореплавання і управління судноплавством у водах країн ЄС. Гості з Нідерландів, Німеччини, Швеції були однаково здивовані тому, що наші технології і досягнутий нами рівень організації нічим не поступається їхнім стандартам. І все-таки українська сторона стурбована тим, як зменшити болючість процесу адаптації до них нашої транспортної системи.
Зустріч показала, що ми також досить просунулися у способах попередження аварій. При необхідності рятувати судно моніторинг дає нам можливість мобілізувати сили і кошти, щоб у найкоротший термін спрямувати їх у зону біди. Важливим фактором оперативності є встановлений прямий і зворотній радіоконтакти із суднами. Як з'ясувалося, у нас на постах регулювання руху суден є достатні можливості для його забезпечення.
Цілим розділом EMBARC є вивчення питань щодо зведення до мінімуму ризиків на морі. У зв'язку з цим одним з найбільш актуальних понять сьогодні стало таке, як «судно підвищеного ризику». Воно поширюється на судна, які потенційно можуть завдати більшої шкоди навколишньому середовищу, ніж інші. Найбільше до них належать танкери і хімовози, дещо менше – пасажирські судна, пороми «ро-ро» та суховантажні судна, які перевозять небезпечні вантажі. І хоча проблема у тому, що критерії цієї категорії суден чітко не пропрацьовані, до них належить не менш 20% чисельності флоту Європейського регіону. Тобто майже 3 тисяч суден. Як сказав інспектор з Роттердама Вім Хойбі, додаткової уваги потребує облік віку та технічного стану морських транспортних засобів, а також частота аварій. В результаті не зовсім безпечним суднам буде заборонено відвідування тих або інших портів.
Головний адміністративний офіцер Морської адміністрації Швеції Урбан Хольберг запропонував розширити обговорення до розгляду безпечного плавання також і каботажного флоту. Проте основний наголос робиться на підготовку фахівців, оскільки саме людський фактор прийнято вважати визначальним у зниженні ризику на морі.
До речі, закордонні гості дали високу оцінку нашій тренажерній базі, на якій можна готувати спеціалізовані кадри. Особливо було підкреслено кваліфікацію українських лоцманів, з яких починається безпека.
