Минулої суботи, 21 травня, в Одесі відбулася прес-конференція першого заступника Голови Верховної Ради України, другого секретаря Компартії України Адама Мартинюка. Прес-конференція була організована Одеською обласною організацією КПУ.
Перше запитання, на яке відповів віце-спікер українського парламенту, стосувалося адміністративно-територіальної реформи.
- Адміністративно-територіальна реформа, якщо вона буде здійснена в такому вигляді, у якому її сьогодні уявляють, на жаль, не досягне тих цілей, заради яких планувалася. Тобто наближення влади до народу, її приступності й відкритості, - сказав, відповідаючи на запитання журналіста, А. Мартинюк. – Так, сільські ради, як один з органів влади, найближче перебувають до населення. Але, якщо робити так, як велить дух і буква майбутньої реформи, їхня кількість зменшиться разів у десять. А враховуючи концентрацію населення, відсутність сучасних доріг, налагодженого транспортного зв'язку, до них звернутися простому громадянину буде складніше, ніж сьогодні до райцентрів.
Це один момент. А інший – фахівці. Їх і сьогодні недостатньо, особливо в сільських районах. І я дуже сумніваюся, що хто-небудь з них поїде з міста у село на роботу. А без кваліфікованих кадрів сільрада не зможе виконувати ті функції, що на неї будуть покладені.
Далі А. Мартинюк зупинився на районній ланці. Після проведення реформи з 700 сільських районів залишиться 200. У зв'язку з цим він нагадав про попередні адміністративно-територіальні реформи, які призвели до того, що багато колишніх райцентрів прийшли в занепад. Щось подібне відбудеться і цього разу. Тому що, на його думку, розвиватися буде тільки одне з декількох міст і селищ, що стало центром нового районного утворення. У інших же не залишиться жодних перспектив.
- Якщо йти ще далі, то навіть на прикладі вашого регіону можна бачити як «дружно не живуть» між собою міські й обласні влади. А задумана реформа має намір ускладнити це становище, - підкреслив далі А. Мартинюк. – Тобто ви одержите два центри – Одесу, незалежну від області, і окремо Одеську область. І ви чудово розумієте, що місто буде розвиватися, а область навряд чи...
На думку А. Мартинюка, сліпе копіювання польського варіанту адміністративно-територіальної реформи не до місця і не вчасно. Вона призведе до ще більшого соціального напруження, зникнення інфраструктури – районних лікарень, Будинків культури, бібліотек, і, зрозуміло, до зростання безробіття. Тому, як він вважає, завдання нової влади не у провадженні якихось скоростиглих реформ, а в економічному зростанні держави.
Дана реформа до травня наступного року не відбудеться, заявив він. Насамперед, тому, що за її реалізацію не буде подана достатня кількість голосів депутатів. Можливо, до цієї ідеї повернеться черговий склад парламенту, який буде обраний у березні 2006 року.
Далі бесіда торкнулася перенесення за часом виборів до місцевих органів влади й до Верховної Ради України.
- Цю ідею, яка знаходить підтримку на місцях, висувають органи центральної влади, - сказав А. Мартинюк. – Її суть зводиться до того, щоб мати можливість серйозно зайнятися тими й іншими виборами. У зв'язку з цим, пропонується провести вибори в місцеві ради восени цього року, використовуючи ще не цілком втрачений політичний резерв минулої президентської кампанії. І, таким чином, зміцнити свої позиції на місцях. А потім, за допомогою цієї влади, провести чергові парламентські вибори. І, таким чином, зміцнити центральну владу. І це зрозуміло. Але я на 99, якщо не на всі 100 відсотків упевнений, що ми будемо жити з урахуванням тих змін, що будуть внесені до Конституції і почнуть діяти з 1 січня наступного року. Тому новий каркас влади буде формуватися з урахуванням цих змін. На мій погляд, це повинно відбутися після парламентських виборів, орієнтовно, десь у травні. І багато що буде залежати саме від парламенту.
- Але в чому сьогодні парадокс? У тому, що у нас немає відповідальної влади, - підкреслив віце-спікер. – Адже парламент у даний час ні за що не відповідає, тому що не має важелів впливу на виконавчу владу. Так, він ухвалює закони. Їх у нас багато. Але вони не виконуються – тією же виконавчою владою. А якщо парламент жодним чином не може на неї впливати – немає і відповідальності. І жодна політична сила, у тому числі «Наша Україна», не хоче брати відповідальність на себе за ситуацію в країні. Весь тягар відповідальності по суті лягає на Президента, який цю владу формує.
Тому для того, щоб нинішньому Президенту реалізувати все те, що він обіцяв, йому потрібний такий парламент, який разом з ним провадив би єдину зовнішню і внутрішню політику. І в цьому немає нічого дивного. Будь-яка політична сила в будь-якій державі зацікавлена в подібному розвитку подій, тобто, щоб влада була єдиною.
- Ось, виходячи з цього, і виношується ідея виборів до різних гілок влади в різний термін. - Але і цей сценарій, на мою думку, теж не відбудеться. Тому що, знов-таки, необхідно вносити зміни до Конституції, - підсумував А. Мартинюк.
Відповідаючи на запитання журналіста про спроби багатьох політиків призупинити проведення політичної реформи, витоки якої зародилися в другому турі президентських перегонів, А. Мартинюк сказав, що жоден кандидат цього не хотів. Тому що зміни до Конституції послаблюють повноваження Президента. І тільки ситуація, що склалася в грудні минулого року, домовленості між представниками низки політичних сил дали можливість парламенту кількістю в 402 голоси прийняти це рішення, тобто змінити політичну систему в Україні, перетворивши її з президентської в парламентсько-президентську республіку.
- Та й Президент говорить про те, що він не буде ініціювати реалізацію даного проекту, і інші представники його команди пропонують скасувати політичну реформу, - продовжив далі А. Мартинюк. – Але це небезпечні спроби, зокрема, і для самого Президента. Тому що якщо скасовувати рішення, прийняті Верховною Радою України 8 грудня минулого року, то потрібно скасувати все, за що проголосувала більшість парламенту. Тому що в тому рішенні були прийняті не тільки зміни до Конституції, але і зміни до Закону України «Про вибори Президента України». Крім того, було прийнято рішення про недовіру Центральній виборчій комісії і формування нового її складу. Таким чином, якщо скасовувати тодішнє рішення парламенту, то цілим пакетом. А не окремі його положення.
- Правда, у нас все можливо, - зіронізував А. Мартинюк. – Тому що такого Конституційного суду, як в Україні, ніде немає. Він все може, зокрема, прийняти рішення, бажане превалюючій політичній силі. А вищезгадана політична реформа невигідна саме тим силам, які сьогодні прийшли до влади, тому що потрібно буде поділитися повноваженнями.
Що ж стосується Президента, відзначив А. Мартинюк, то політреформа найменше ущемляє його права. Він позбавляється можливості призначати або знімати з посади членів уряду, але в нього з'являється більше можливостей впливати на парламент, аж до його розпускання, якщо їхні політичні інтереси не збігаються.
Завершуючи відповідь на вищезгадане запитання про політреформу, віце-спікер підкреслив, що юридично скасувати її вже неможливо. А політично – такі передумови, на жаль, існують.
- Які перспективи вступу України до Світової організації торгівлі та до інших політичних і економічних міжнародних структур? – запитав віце-спікера наш кореспондент.
- Нещодавно парламент розглядав питання підготовки уряду до вступу до Світової організації торгівлі. Тому можу сказати, що в поточному році це навряд чи вдасться. Але найголовніше полягає в тому, що СОТ та інші організації висувають до нас такі вимоги, які виконати буде дуже складно. А якщо й виконаємо їх, то при нинішньому становищі нашого сільського господарства, ми його цілком втратимо. Основним гаслом нової влади в початковому періоді було гасло «Вперед, до Європи!» Але справа в тому, що Європа нас не хоче. Їй би «переварити» ті нових десять членів, які увійшли нещодавно до Європейського Союзу. Тому, на мій погляд, нам не треба проситися туди, нам потрібно домогтися того, щоб нас просили вступити до Великої Європи. Але найголовніше, що б ми не хотіли, поки що на найближчу перспективу раціональніших економічних зв'язків, ніж з Росією у України не буде. І бензинова криза ще раз це підтвердила. Так, ми повинні бути суверенними, незалежними, будувати свою економіку так, щоб нам було вигідно. Але будувати її потрібно розумно, з урахуванням існуючих геополітичних реалій і майбутніх перспектив. Але, на жаль, політика нашої держави непередбачувана, чого немає в інших державах. І залежить переважно від того, хто сьогодні чи завтра прийде до влади. І це накладає певний відбиток на все наше життя.
