- Обов'язково побувайте на молочнотоварній фермі в Чулака, - радили мені в Татарбунарському районі, - такого, мабуть, не побачите ніде більше в районі.
Мене не обдурили. Ця ферма, як виявилося, унікальна в районі, найкраща за рентабельністю. Головне, що відрізняє її від інших – повний господарський розрахунок. До того ж, завідувач ферми має повноваження реалізовувати молоко на власний розсуд.
А почалося все з того, що засперечалися якось Мирон Іванович Чакир, керівник сільгосппідприємства «Борисівка» - передовий, міцний господарник і колишній десантник Ілля Авраамович Чулак про причини нерентабельності молочного тваринництва. Тільки перший опирався на загальні тенденції, що пов'язані з багатофакторністю молочного виробництва, а другий наводив у приклад корову-годувальницю на приватному подвір’ї. Переконливо наполягаючи на незаперечному фактові, що жоден селянин не буде собі в збиток тримати міні-фабрику молока.
- А ось візьми на себе збиткову ферму і доведи! – у запалі проронив Чакир.
Ілля Авраамович довго чекати не змусив. Через місяць його роботи завідувачем молочнотоварна ферма дала господарству перший прибуток. До кінця першого року ця сума досягла понад три тисячі гривень, а за другий - 18 тисяч чистого прибутку!
Причому тут прагнуть не до великого стада, а швидше до великого молока, жирність якого як фірмова марка ферми вже ніколи не падає нижче 4,5- 4,8%. У стаді корів симентальської породи і червоної степової, всього 42. Середній надій від кожної досягає 4000 літрів на рік. Як корм, переважно, використовують високобілкове сіно люцерни, суданки, еспарцету. Силос і сінаж майже не заготовляють. Останній, як відзначає завідувач ферми, дає високу кислотність молоку. Тоді на другий день воно вже не йде в реалізацію.
Про те, як вдалося досягти таких успіхів у молочному тваринництві колишньому випускникові Рязанського вищого командного повітряно-десантного училища, розмова особливо. Часом працівники ферми жартують: знає Ілля Чулак слово чарівне, особливий підхід до корів має. Можливо, воно й так. У дитинстві в селі Петросталь сусіднього Тарутинського району, йому було чому повчитися у матері, однієї з кращих доярок базового господарства.
Якось півтора року тому привезли на корм сіно із домішкою гіркого сухоребрика. Корови відмовлялися його їсти. Тоді Ілля Авраамович притяг величезний алюмінієвий чан і почав у ньому сіно запарювати. Після цього тварини їли по-особливому приготовлений корм із величезним задоволенням. Бувало, в перші, складні часи й кошиками соняшників годував із додаванням скошеного різнотрав'я. Згадав офіцер-десантник материні розповіді й уроки, стали у пригоді й власні спостереження. Зумів освоїти й інших навчити, як розрахувати раціон, так підібрати його краще, щоб тварини не хворіли. А ще кажуть, що якщо Чулак постоїть поруч із якоюсь коровою довше, та пошепоче їй щось, вона й удій підвищує. Від настрою, чи що?
Гарний настрій із деяких пір не тільки у тварин в стаді, але й у тих, хто доглядає за ними. Зарплата в доярки понад п'ятсот гривень, і в скотаря під п'ятсот. Всі доярки приходять на роботу чистенькі, відпочилі. І йдуть з легким серцем і полегшеною ношею, тобто, без комбікорму й молока украдених. А все тому, що всі особисті корови обслуговуючого персоналу пасуться в череді разом із тваринами господарства. І молоко доярки від своїх корів здають у спільний котел за оплату в грошовому вираженні. Сьогодні особистих корів у стаді вже нараховується 8.
Крім корів, на фермі підростають свині, вівці.
- Поки що небагато, - говорить Чулак, - але згодом і породу поліпшимо, й чисельність.
На техніку поки що не витрачаються, користуються гужовим транспортом. Завідувач ферми Ілля Чулак, людина заповзятлива. Пропрацювавши якийсь час, на пропозицію керівника господарства став завідувати й млином. До речі, бували випадки, коли самому Чакиру не вистачало грошей то на дизпаливо, то на запчастини. І що? Звертався по фінансову допомогу до завідувача, у якого ферма в суборенді!
Згодом офіцер-десантник із глибокими знаннями з тваринництва збирається впровадити у життя й інші досяжні плани. Наприклад, придбати холодильні установки для збереження не тільки молока від свого стада, але й від корів населення. Є різні перспективні задуми, розраховані на надання побутових послуг. Усі майже впевнені в тому, що в нього це вийде.
Коли мені вдалося умовити свого дуже скромного співрозмовника Іллю Авраамовича сфотографуватися (на знімку) із незмінними помічниками - робочими кіньми, зайвим атрибутом здалися мені затемнені окуляри.
- Це травма на службі - Афган, - коротко пояснив завідувач ферми. - Не буду їх знімати.
