Коли бував у багатьох господарствах області, дивувався, бачачи на подвір’ях машинних дворів і польових станів скелети великовантажних комбайнових причіпев, іржавіючі беззубі рами борін, інший сільгоспінвентар. Так, все це вичерпало свій моторесурс і, як ведеться в таких випадках, - списане. Але у дбайливого господаря, такого, скажімо, як директор товариства з обмеженою відповідальністю “Бецилівське” Роздільнянського району Микола Іванович Столяр, навіть у подібну техніку вдихають друге життя. Подивіться на цей стрункий ряд причепів 2 ПТС-45 (на знімку). Іх десять. Всім – років по двадцять-тридцять. Мені особисто ці вантажні трудяги нагадали людину в солідному віці (знаєте, зустрічаємо таких на вулицях), одягнуту в старенький костюм і черевики. Але все на ній гарно лежить, все чистеньке, акуратно відпрасоване, черевики начищені до блиску. Так і ці причепи – пофарбовані, ретельно відремонтовані, готові хоч зараз вийти в поле. Між тим час їхньої інтенсивної роботи – гаряча жнивна пора і силосування. А відроджують тут зношену і списану техніку досвідчені спеціалісти під керівництвом головного інженера господарства Павла Івановича Ващкова. Серед них – бригадир тракторної бригади Микола Володимирович Железняк, механізатори Володимир Михайлович Буковський, Сергій Федорович Слюсаренко, Сергій Йосипович Федорович (всі – на тому ж знімку).
До речі, ТОВ “Бецилівське” – одне з небагатьох агроформувань області, яке не користується жодними видами кредитів.
Навіть у дуже важкому позаминулому році, коли більшість озимих задихнулися під товстим шаром ожеледиці, і коли багато господарств брало по 500-600 тисяч гривень в кредит, тут справилися з пересіванням за власні гроші. А в минулому році, отримавши добрий врожай (рослинництво в “Бецилівському” завжди високорентабельне) придбали новий комбайн вітчизняного виробництва “Славутич” і дискову борону ДМТ-6 “Деметра”. Планують також поповнити парк парою сівалок точного висіву.
