Так назвав транспортну інфраструктуру Чорноморського регіону міністр транспорту та зв'язку України Євген Червоненко у поздоровленні учасникам четвертої міжнародної виставки щодо розвитку транспорту, портових комплексів і інтермодальних перевезень "ІнтерТрансПорт2005". Засновником заходу виступила Асоціація портів Чорного й Азовського морів (BASPA). Виставці передувала четверта міжнародна конференція, на якій розглядалися питання формування транспортної мережі Чорноморського регіону.
Одним зі найважливіших факторів, які визначають розвиток міжнародних транспортних коридорів (МТК), є розширення кордонів Євросоюзу (ЄС) за рахунок прийняття до його складу нових членів. Вивчення проблем, пов'язаних із формуванням нової транспортної політики, перебуває у відповідності з наміром України також встати під зоряний прапор даної співдружності держав. Тим часом, як сказав керівник проекту, представник делегації Європейської Комісії в Україні доктор Франц Гетс, ситуація ускладнюється необхідністю переходу від політики декларацій до економічних обґрунтувань. Тому європейські країни з інтересом спостерігають за процесами, що відбуваються в нас, які ведуть до інтеграції в ЄС, але це не гарантує пільгового ставлення до нас у плані фінансової допомоги. Умови єдині для всіх, тому кредитування з боку євробанків може відбуватися тільки на загальних для всіх підставах, так само, як не передбачається винятків у встановленому порядку повернення грошей.
Чимало проблем і внутрішніх. Наприклад, заступник міністра транспорту і зв'язку України С. Кроль загострив увагу на таких питаннях, як незручність перетинання державного кордону при перевезеннях вантажів, відставання в адаптації нашого транспортного і митного законодавства від європейських аналогів, необхідність привести у відповідність із європейськими низку наших стандартів. Зростають вимоги до якості транспортних послуг. Їхніми основними критеріями стають час, вартість і безпека при забезпеченні комерційних перевезень.
Величезну роль при включенні до міжнародної економічної системи відіграють порти. Завдяки правильно побудованій роботі із вантажовласниками і відправниками вантажу, експедиторами, компаніями-перевізниками порти України цього року запланували переробити 56 млн тонн залучених транзитних вантажів. У цілому ж їхній потенціал вантажоперевалювання може скласти до 176 млн тонн на рік. Щоб досягти бажаного (і можливого!) результату, робиться ціла низка кроків. Наприклад, відбувається узгодження транспортного і митного законодавств. Великим розділом залишається робота щодо експлуатаційної сумісності транспортних мереж Європи й Азії, розвитку комбінованих перевезень вантажів і судноплавних ліній, скороченню термінів доставляння вантажів. Обов'язкове дотримання відкритої і справедливої конкуренції у транспортному середовищі. Незмінним є прагнення знизити транспортні витрати, обмежити контрабандну діяльність і терористичні прояви стосовно перевізників. Нарешті, як завжди актуальний захист навколишнього середовища від впливу транспорту.
Цілеспрямовані зусилля винагороджуються добрими результатами. Так, у 2004 році у порівнянні із 2003 роком обсяг вантажопереробки у морських торговельних портах України зріс на 0,9 млн тонн і склав 111,4 млн тонн. У порту Южний завершено будівництво й оснащення комплексу щодо перевалювання генеральних вантажів, що збільшить потужність порту на 1 млн тонн на рік. У Миколаївськом порту побудовано комплекс калійних добрив місткістю 30 тис. тонн і майже із такою ж інтенсивністю навантаження добрив. Між Іллічівськом і Стамбулом відкрито контейнерну лінію "Роксолана" із використанням суден Українського Дунайського пароплавства. На замовлення ДО "Укрморпорт" на миколаївських верфях було побудовано буксир "Бакай" для Херсонського порту. Здано в експлуатацію підйомний кран для Южного, створеного національним виробником на "Азовмаші".
На конференції було розглянуто й таке питання, як форми й умови інвестування портів. Завідувач кафедри "Менеджменту й економіки морського транспорту" ОНМА В. Вінніков підкреслив у своїй доповіді, що у нас немає стійкого і надійного джерела інвестування економіки. Тим часом, великих фінансових вливань потребує технічне оснащення портів, зокрема, придбання навантажувальної техніки і робота кранового господарства. Інвестування за рахунок власних ресурсів у портах може розтягтися на роки. Для портів було б краще, якби позикові ресурси для них надавалися на тривалий час, але таке можливо не завжди. Інвестицій, які може вкласти в модернізацію причалів та навантажувальних комплексів ДО "Укрморпорт", вистачає далеко не на все. Складністю одержання додаткових коштів для портів є обмеження по заставах майна, що пояснюється їхньою державною формою власності. Незручною також виглядає необхідність узгоджувати договори на одержання кредитів для поповнення обігових коштів із ДО "Укрморпорт". Позначається і відсутність у компаній, які орендують майно в порту, забезпечення, адекватного розмірам бажаного кредиту. Дуже непроста система лізингу.
На форумі розглядалися й більш локальні професійні питання. Наприклад, доречність використання мобільних кранів замість портальних, переваги й недоліки руху по Дунаю суден караванами. Прозвучало багато спірних тем і пропозицій, далеких від практичного використання вже сьогодні. Але, у кожному разі, відбувся обмін думками й візитками. Тепер потрібно чекати співпраці та її плодів.
