Рені. 12 липня. 17 година 30 хвилин. Ось уже 12 годин з нетривалими перервами періщить страшенний дощ. Вулиці міста перетворилися на річки.

У підрозділі МНС вибухають водночас усі телефони. У журналі чергової вже понад сто повідомлень від потерпілих. Вода затопила підвали, проникає в будинки. Люди намагаються врятувати майно і благають допомоги.

- Любі мої, - ми нічим не можемо вам допомогти, - ось уже вкотре відповідає чергова служби 01, - всі три варти на виїзді. Чекаємо допомоги з Ізмаїла. Як тільки техніка прибуде, подамо допомогу.

В цю мить ніхто не знає, що на місто Рені рухається селевий потік - дощі пройшли в Молдові. Прорве дамбу. Вода перекриє шлях до міста, і підмога не зможе заїхати до Рені.

- Цілком затоплено насосну станцію другого підйому! - доповідає начальник варти, що прибув на дозаправлення. - Відкачувати безглуздо, місто залишиться без води.

Машина заправляється і їде рятувати насосну станцію на каналізації. Рятувальники не знають, що - чорт із ними, з насосними! - треба рятувати, треба терміново евакуювати людей - поки ще світить сонце. З настанням темряви пошуки практично стануть неможливими.

18 година 30 хвилин. Будинки, розташовані поблизу балки Баланешти, наполовину пішли під воду. Люди волочуть човен, прив’язують його канатами - щоб не віднесло селевим потоком. І починають обстежувати потопаючі будинки - чи не залишився хто на горищах, на дахах сараїв. Вода прибуває.

То там, то тут вулиці міста перекривають повалені дерева. Обірвано проводи. Місто знеструмлене.

19 година 00 хвилин. У будинку райдержадміністрації збираються керівники організацій і установ. Голова райдержадміністрації Андрій Булгаров - за межами району. Начальник відділу цивільної оборони Віктор Матях - у відпустці. Керівництво змушений взяти на себе голова Ренійської районної ради Микола Ангеловський. Плану дій немає. Інформації про наявність техніки на підприємствах і в організаціях - немає. Єдине, що зрозуміло на цю мить: ренійцям самим не впоратися з ситуацією, вона виходить із-під контролю. Штаб просить допомоги в області. В аеромобільної Болградської дивізії.

З різних кінців міста далі надходять тривожні сигнали. Затоплено перший поверх лікарні. Пацієнтів хірургічного відділення евакуювали на третій поверх, 18 їз них – у важкому стані. Затоплює депо, під загрозою 150 тонн дизпального. Затоплює елеватор, там - зерно нового врожаю. Вода заливає цехи хлібозаводу...

Зв’язок із тією частиною міста, що розташована за балкою, відрізано. Селеві потоки зносять мости.

На вулицях Східна, Озерна, Щорса люди залізли на дахи будинків і благають про допомогу. Але штаб нічим не може допомогти - підступи до вулиць відрізала вода, техніка не може навіть підійти.

А злива посилюється. Телефони повідомляють нові адреси лиха. На вулиці Карташова родина з дитиною залізла на дах молитовного будинку, навколо - потоки води. Жителі вулиці Дунайської повідомляють, що вже залило залізничне полотно, різко піднявся рівень Дунаю. Затоплює порт...

22 година. Злива, слава Богу, припинилася. Надходить інформація: на допомогу ренійцям рухається спецпідрозділ із Білгорода-Дністровського. За містом стоять ізмаїльці.

Добре, що бездоганно працює зв’язок, цех “Укртелекому” надав свої запаси дизпального - частина автозаправок затоплена, до інших відрізано дороги.

Ранок 13 липня. Вздовж балки Баланешти зруйновані приватні будинки. Люди розповідають, що рятувалися в сусідів, чиї будинки стоять вище. Сусіди ж дали їм сухий одяг.

Сидячи на табуретці біля свого зруйнованого будинку побивається Клавдія Данилівна Чайковська. На старості літ вона втратила все.

Над містом пролетів вертоліт. Кажуть, губернатор. Люди чекають допомоги.